Ввійти Зареєструватися

Література :: Віктор Бойко

Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0

Сканував: Студент1 Джерело: Електронна версія нової збірки

* * *

Ще білий світ од літа не оговтавсь —
мені він співчуває, я — йому…
Й зна, золото розтринькуючи, жовтень —
в його багатство віри все ж не йму.
Про незнищенність марячи до згуби,
про нескінченність — бо любити вмів,
танцює жовтень — голий, наче бубон,
радіє, що не видно у пітьмі.

Кепкує з нього місяць круторогий,
вважаючи одним із чумаків,
що, захмелівши, збився із дороги
і сипле сіль, не золото, навкіл.
Я в молодості був на нього схожий —
без золота, при солі й при піснях,
в любові мати, а не матір божа,
дбайливо мене вивела на шлях.

А він і до негоди й до години,
аби встигав цуратися узбіч,
на все життя надійний і єдиний —
то з ночі в день, а то із дня у ніч.
Аби, в собі тамуючи мороку,
не нарікав на зим холодну креш,
в любові тáкож є всі пори року,
а буде та, яку вже обереш.

11-12.10.2017. Харків. Олексіївка

 

Зберегти TXT формат