Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 25 жовтня 2020 року
Тексти > Тематики > Художня  ::  Тексти > Жанри > Поезія

Я падав за дощем, а ти - за снігом

Переглядів: 794
Додано: 07.02.2018 Додав: Студент1  текстів: 725
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Студент1 Джерело: Електронна версія нової збірки
<
1
>
* * *

Т. О.

Я падав за дощем, а ти — за снігом,
земне тяжіння завжди міру зна,
аби здавалось тим, хто пада, ніби
польоту з ними справжня крутизна…
Рятунок за туманом чи за димом —
якби ж то знав, соломки б підмостив!..
Шляхи господні, бач, несповідимі —
молитися в польоті є мотив.

Сніги й дощі — то родичі, то злидні, —
ікони під рукою не бува…
Отож, коли настануть лéжні й си́дні, —
в молитві бідолашна голова.
У маренні, вві сні не лики — лиця,
і світ, мов океан, — відплив, приплив…
До матері й до батька б притулиться,
аби із них хтось неба прихилив.

Й коли вже чорне буде все позаду:
і лéжні й си́дні… Замість них — хідня.
Хоч до порога, як немає саду,
не падати навчатися щодня…
В кутку, — там, де іконам бути личить, —
коли здолати вдасться сто верстов,
побачиш батька й матері обличчя.
Невже для них немає молитов?

5.01.2018

 
Наші Друзі: Новини Львова