Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 24 жовтня 2020 року
Тексти > Тематики > Історична  ::  Тексти > Жанри > Роман

Черлені щити

Переглядів: 168650
Додано: 02.05.2003
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
тлумачити звужено, як лише похід, бо це поема не тільки про похід, а й про
Ігореве військо, про героїчно-трагічну долю цього війська — Ігоревого полку.
[61] У південнослов'янських мовах одуд і досі має назву "диб", "диеб", "деб", що
дуже близька до "дива" із "Слова о полку Ігоревім". У давньоруській міфології
див виступав вісником нещастя
[62] С а к м а (тюрк.) — шлях. Ізюмська сакма вела з приазовських степів понад
р. Осколом до Курська
[63]0 б і д н я, або літургія — церковна служба, що правиться після утрені.
Обідня буває рання і пізня.
[64] Суурлик (тюрк.) — вода, що бурлить. Тепер це р. Гола Долина. Витікає з-під
вапняного пагорба, де б'ють джерела.
[65] Ш у й ц я — ліва рука.
[66] Курултай — збори, нарада, з'їзд, свято.
[67]Дунай — тут: ріка.
[68] Бебряний— шовковий.
[69]Пізніше його прозвуть Всеволодом Велике Гніздо, бо мав він дванадцятеро
дітей — вісім синів і чотирьох дочок.
[70] Могути — витязі, ліпші мужі
[71] Іван— давньоруське місто-фортеця, теперішній Ржищів.
[72]Ч у ч й н — давньоруське місто-фортеця, залишками якого є городище на
правому березі Дніпра, біля с. Белико-Щучинка Кагарлицького району Київської
області.
[73] Ці рани стали, по суті, причиною смерті Володимира Глібовича, бо вони вкрай
підірвали його здоров'я. Він довго хворував, а напровесні 1187 року, не зовсім
видужавши, пішов разом з князями в новий похід і в полі тяжко захворів. На
похідних носилках привезли його в Переяслав, де він і помер 18 квітня 1187 року.
Це був хоробрий князь, що багато сил поклав для захисту Переяславщини і всієї
Русі від степовиків. Літописець після його смерті записав: "І плакалися по нім
всі переяславці, бе бо любя дружину... бе бо князь добр і крепок на раті і
мужьством крепко показаяся і всякими добродетелями наполнен. О нім же Україна
много постона..." Це перша літописна згадка України.
[74] Князь Володимир Ігоревич, перебуваючи в полоні, одружився з Кончаківною, і
в них народилася донька. Влітку 1187 року разом з сім'єю він повертається (треба
гадати, не без згоди Кончака) в Новгород-Сіверський. Там при хрещенні на пам'ять
про визволення називає дочку Свободою.
[75] Протягом наступних двох років при допомозі інших князів Ігор викупив або
виміняв усіх бранців.
[76] Овлура Ігор пізніше одружить з дочкою Рагуїла, наділить землями та іншими
угіддями, і колишній половецький чабан стаяс руським
боярином.

 
Наші Друзі: Новини Львова