Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 15 грудня 2019 року
Тексти > Тематики > Історична

Козацька еліта Гетьманщини

Переглядів: 158258
Додано: 01.03.2011 Додав: Крістоферсен  текстів: 90
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Крістоферсен
левський, Омелян Максимович, Семен Галаган [1137, 318]. Полко
ву хоругву полчани довірили Олександру Лагоденку, Гаврилу Бецу,
Івану Черкесу, Данилу Данилевському.
Полкові сотні очолювали Антін Волевач, Гаврило Бец, Андрій
Кандиба [649, 16], Лесько Ничко, Мусій Зарудний. Процик Пана
сенко був сотником білоцерківським, Омельницькою сотнею прави
ли Григорій Деркач, Кіндрат Фостенко, Трохим Авраменко. У Хо
ролі сотниками були Тиміш Яковенко, Ілля Келеберда, Федір
Глуховець, у Яреськах — Роман Леонтієв і якийсь Василь.
Уставицькими сотниками були Тиміш Якович ЯкубовичБарло
(Яковенко Тимко), Федір Івашинський, Андрій Власенко, Іван
Ярослав, Максим Тимошенко, сорочинським — Петро Жученко,
потоцьким — Антін Волевач, власівським — Андрій Басан, голт
вянським — Федір Остроградський. Опанас Замиздра і Федір
287
Козацька еліта ГетьманщиниЛісницький правили вШишаках. Степан Карпенко і Ярема Яки
менко стояли на чолі Остапівської сотні. Омелян Євстратієвич, Яків
Іванович, Гаврило Ілляшенко очолювали Кременчуцьку сотню, Бо
гацьку сотню — Василь Устименко, Василь Димитрович, Роман
Проскура, Андрій Москаленко.
Лубенський полк мав за проводирів Василя Савича, а з 1714 р.
Андрія Марковича (1674–1747). Останій знаний як значний війсь
ковий товариш (1708), сотник глухівський (1709–1714), у 1709 р.
отримав маєтність Шабалинів. У 1711 р. купив чотири млинових
кола в с. Подолові під Батурином у Григорія Дулі. Полковник лубен
ський (1714–1727). У 1718 р. разом з гетьманом побував у Москві.
Полкова старшина хотіла використати цей момент і подати скаргу
на нього, проте це не вдалося. «Розпоряжався в полку самовласно, не
звертаючи уваги на старшину» [869, 86]. У 1721 р. був на будівницт
ві ладозького каналу, а у 1722 р. ходив у сулацький похід [1123, 52].
Обоз очолював Павло Мартос, полковими суддями були Максим
Троцький, Леонтій Кичкаровський, Андрій Жуковський. Два пол
кові писарі Григорій Кулябка і Степан Савицький забезпечували
функціонування полкової канцелярії. Василь Савич, Григорій Ско
рупа, Іван Якович, Максим Дорошенко, Павло Вакулевич, Іван
Гонцевський, Семен Лашкевич були полковими осавулами. Іван
Булюбаш, Степан Кривокобильський, Степан Корсун, Семен Стол
пановський, Василь Ковалевський охороняли полкову хоругву.
Полкову сотню очолювали Іван Прийма, Григорій Скорупа,
Григорій Кулябка. З чигриндубравських сотників відомі Михайло
Шкляр і Григорій Заньковський. Іван Вовкодавенко, Костянтин
Велодоцький, Яременко, Кирило Громека змінювали один одного
на сотницькому уряді у Смілі. Глинським сотником був Опанас Жу
ковський, а Городиську сотню очолив Андрій Стахович, Роменсь
ку — Яків Лук’янович. Старий шляхтич, колишній писар полко
вий лубенський Федір Васильович Білим (? — 1650–1728 — ?),
який мав гетьманські універсали Самойловича, Мазепи, царські
грамоти на села Євлашівку на Роменщині і Хоминці на Глинщині,
що проживав увесь період гетьманування Мазепи без уряду у Ром
нах, був залучений до виконання обов’язків отамана городового
роменського (1709–1710). 5 лютого 1709 р. Скоропадський у Ні
жині надав йому універсал на маєтності, бо «подчас нинешней
ставшейся в городе их Ромне руине, где всем своим пострадал ху
доби, тамже и тих високоповажних монарших грамот и универ
сальних крепостей лишился» [736, 115].
288
В.В. Кривошея Пирятинську сотню тримав Григорій Огронович, Василь Піко
вець і Мартин Кодинець були сотниками лукомськими. Яків Яре
менко, Степан Пештич, Іван Гамалія очолювали сотню у Лохвиці.
Сенчанськими сотниками були Кирило Криштопович, Степан Кор
сун, Степан Милорадович [1126, 480]. Відомі три сотники чорнусів
ські: Лаврін Христич, Пасько Товстоноженко, Семен Максимович.
За гетьманування Скоропадського у Переяславському полку був
лише один повний полковник — Стефан Томара. За його каденції ві
домі двоє наказних полковників: його син Василь Томара та Іван
Гулак.
Після смерті Томари [1125, 14] генеральний хорунжий Іван
Сулима шість років поспіль поєднував свій уряд з керівництвом
Переяславського полком у 1715–1721 рр. Серед наказних полков
ників були Антін Черушинський, Лукаш Васильович Коломійчен
ко, Іван Данилович Кирпич. Леонтій Павлович ГригоровичПота
пович, який за Мазепи перед Томарою деякий час був полковим
обозним, мабуть, у 1709 р. помер, оскільки наступного року урядом
правив Іван Іванович Гулак (? — 1710.06. — 1715.03.). Після смерті
Гулака у період з 1716 [23, 14] по 1734 рр. не було повного обозного.
Левко Матюшенко, Леонтій Станкевич, Іван Берло, Олександр
Сулима очолювали полковий суд. На полковому писарстві Якова
Рустановича у 1709 р. змінив Лука Петровський, потім Андрій Ко
реновський. Павло Черняхівський — одружений з удовою Петра
Васильовича Левоненка, уродженою Євдокією Томарою — став пе
реяславським полковим писарем 1 січня 1715 р. Того ж року отри
мав універсал гетьмана Скоропадського на володіння 3 дворами
в с. Студеники ІІ полкової сотні. Наприкінці наступного 1716 р. вів
суперечку з єпископом Шумлянським, за що Скоропадський нака
зав генеральному хорунжому Івану Сулимі його покарати [836, 32].
Денис Деркач, Іван Ілляшенко, Роман Юрченко, Павло При
тиско, Логвин Рокитний, Іван Кирпич, Лука Коломійченко були
полковими осавулами. За полкову хоругву відповідали Лука Ко
ломійченко, Клим Іскра [1147, 300], Федір Деркач.
Лука Петровський, Сокольничий і Іван Добронизький очолюва
ли першу, а Євстафій Гулак та Іван Ілляшенко — другу полкові сот
ні. У Басані знані два сотники: Федір Рудківський і Клим Шапова
ленко. Ісай Денисович, мабуть, беззмінно очолював Баришівську
сотню. У Гельмязові сотниками були Федір Аза і Сава Тоцький [539,
1; 540, 2]. Терехтемирівську сотню очолювали Клим Іскра [1147, 300]
і Яків Рустанович. УЛепляві згадані два сотники: Іван Черкаський
289
Козацька еліта Гетьманщиниі Григорій Тонкошкур. У Бубнівській сотні беззмінним сотником
був Михайло Прохорович, у Піщанській сотні козаків очолювали
Іван Гармаш і Семен Кандиба, у Домонтові сотниками були Роман
Манадик, Іван Манадик, Кіндрат Великоіваненко, у Золотоноші
сотникували Леонтій Третяк, Трохим Нащичій, Василь Урсул і Ан
тон Черушинський. Костянтин Следзинський спочатку кілька ро
ків був наказним, а з 1715 р. став повним сотником у Кропивні.
Іркліївського сотника Тараса Велбінського у 1716 р. змінив Сла
вуй Требинський. Як константував відомий краєзнавець Кушнір
Марченко: «З того року назавжди минулася тим козакам свобода
вільного щорічного вибору з своїх же козаків собі сотника до само
го кінця козаччини на Гетьманщині» [686, 56].
Серед яготинських сотників був Іван Рокитний. Бориспільсько
го сотника Івана Забілу у 1719 р. змінив Степан Афендик [1121,
443], у Березані сотником став Яків Корнієнко.
За гетьманування Скоропадського відомо 588 старшин з 507 ро
дин, серед них 5 Забіл і Деркачів, 4 Зарудних, Черняків, Сулим
і Савичів, 3 Левицькі, Ждановичі, Манадики, Марковичі, Макси
мовичі, НемировичіДанченки, Милорадовичі, Томари, Сторежен
ки, Селецькі, Рубці, Родзянки, Прийми. По два представники на
урядах Кулябок, Красовських, Кованьок, Карпенків, Кандиб, Іскр,
Ісаєвичів, Ілляшенків, Зеленських, Жураковських, Добронизьких,
Гулаків, Галецьких, Галаганів, Буцьких, Борсуків, Бороздн, Булю
башів, Булавок, Берлів, Апостолів, Яворських, Шимів, Шрамчен
 
Наші Друзі: Новини Львова