Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 22 лютого 2020 року
Тексти > Тематики > Історична

Козацька еліта Гетьманщини

Переглядів: 161483
Додано: 01.03.2011 Додав: Крістоферсен  текстів: 90
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Крістоферсен
У Київському полку полковника Бутрима змінив Іван Яки
менко. В 1661 р. полковником став Василь Дворецький, який під
час чуднівської кампанії потрапив у татарський полон, де провів
два роки. З 1662 р. полк очолював Семен Третяк (? —
1628–1674.03. — ?) — шляхтич, козак Білогородської сотні Ки
ївського полку (1649), сотник (1658), потім полковник київський
(1662–1663.07.). Після скинення Сомка з гетьманства він втра
тив пірнач і засланий до Сибіру.
Серед наказних полковників згадані Пилип Скороход і Богдан
Молява. Останній розпочав Визвольну війну козаком Київської сот
ні Самійла Білецького (1649), став сотником київським (? — 1654 —
?), пізніше осавулом полковим київським (? — 1659–1660.08. — ?),
наказним полковником київським (? — 1660.08. — 1661.02). Він
призначив полковником Корнія Бунчужного у Гродок. У цьому
районі діяв охотницький полк Івана Московки (з Остра) [823, 342],
сотниками якого були Іван Слінко (з Переяслава), Іван Якименко
Кияниця, Василь Волошин (з Трипілля) (майбутній сердюцький
полковник у 1666–1669 рр.), Максим Жупел (з Трипілля), Шибіга
(з Гоголева), Лесько Переяславець Костирка (1660.08) (мабуть, його
в 1667 р. бачили як полковника над іноземними корогвами).
Павло Яненко був прибічником Ю.Хмельницького, але уряду
полковника київського не повернув, хоча у 1661 р. і нобілітований.
У червні 1662 р. возив до Москви від Ю.Хмельницького 12 татар —
«язиків» [619, 228].
Полковим писарем згаданий Лазар Григорович (? — 1663.06. —
?). Осавул полковий Ананко був вбитий у 1663 р. під час Чорної
ради як прибічник Сомка. Якийсь його родич Ярмола Ананченко
мав млин в одне коло на р. Остер в Козельці (1666). Полковим хо
рунжим був Костянтин Чекановський.
Київську сотню очолював якийсь Григорiй, у Бобровиці сот
ником був Iван Маковiй, у Гоголеві відомі два сотники: місцевий
козак [823, 338] Артем Гнєвушин і Шепіга (отаман Федір Кашу
ба), у Кобищах Якiв Кузьменко і Степан Шевлюга.
172
В.В. Кривошея 2 травня 1660 р. товариш полку Київського Степан Андрійо
вич Жук отримав універсал гетьмана Юрія Хмельницького на
володіння островком під м. Остер, названий «Щитєв фольварок».
У 1666 р. він володів млином в два кола на р. Остер в Острі. Ці на
городження свідчать про його значний попередній статус у Війсь
ку Запорозькому.
Син Філона Гаркуші Григорій у 1662 р., будучи полковником
бориспільським, привласнив «виморочний» хутір у Требухові.
Пізніше був сотником бориспільським (? — 1661–1663) і військо
вим товаришем.
У жовтні 1662 р. Лісницький повідомив короля про бажання
Ю.Хмельницького скласти гетьманські клейноди. Шляхетсько
козацьке крило клану Хмельницьких шукало гідну заміну Юра
сю. В історіграфії згадуються три можливих кандидати на геть
манство: Гуляницький, Носач, Лісницький [1337, 119, 122].
Чигиринська рада «всіх задніпрянських полковників» [618, 126]
прийняла відставку Юрася. Послом до короля був призначений
Григорій Гуляницький.
У період гетьманування Юрія Хмельницького реєстр нараховує
361 старшини з 323 родин. Серед старшин були чотири Зеленські,
по три Бережецькі, Гуляницькі, Дубовики, Уманці, по два Авра

мовичі, Безпалі, Бути, Вербицькі, Войцеховичі, Гамалії, Геращен

ки, Глосинські, Дворецькі, Донці, Дорошенки, Золотаренки,
Зражевські, Канівці, Кваші, Ковалевські, Молявки, Носачі, Пили

пенки, Рославці, Рубани, Силичі, Сильницькі, Тироненки, Тру

шенки, Хмельницькі, Шамрицькі. 5 Лук’яновичів, 3 Андрійовичі,
Григоровичі, Степановичі, 2 Івановичі, Михайловичі, Павловичі
Федоровичі, Юхимовичі віднесені нами до різних родин невідо

мих прізвищ.
З 320 родин за прізвищами можемо впевнено визначити 253 ро
дини, тобто 79%. Серед тих родин, хто повернув собі владу і влив
були Аврамовичі, Бережецькі Калющенки, Капусти, Кизими,
Килдеї, Кривоноси, Криси, Махаринські, Мозирі, Мурашки, Подо
байли, Половці, Рогози, Сухопари, Терещенки, Улезьки, Уманці,
Урошевичі та інші — всього 37 родин (14,6% від загальної кіль
кості відомих родин).
Зберегли вплив — 79 родин (31,2%), серед них: Апостоли, Без
палі, Бистрицькі, Богуни, Булиги, Бути, Вербицькі, Вертилецькі,
Войтенки, Ворони, Гаркуші, Горячки, Гладкі миргородські, Гладкі
переяславські, Гоголі, Голуховські, Дворецькі, Домонтовичі,
173
Козацька еліта ГетьманщиниДонці, Дорошенки, Жученки, Забіли, Зеленські, Золотаренки,
Ковалевські, Коханенки, Кравченки, Кублицькі, Кулябеки, Ли
зогуби, Лисянські, Лісницькі, Мокрієвичі, Панкевичі, Рославці,
Рубани, Силичі, Скоробагаті, Тетері, Суличічі, Третяки, Трушенки,
Уманці, Ханенки, Цицюри, Чернявські, ЯцьківськіКуницькі,
Яхимовичі.
Не фіксуються серед урядової старшини з попереднього періоду
84 родини (умовно втратили вплив). З політичної арени після ски
нення свого патрона — гетьмана Виговського — зійшли Білоб
ровки, Богатиренки, Богаченки, Бруяки, Вовченки, Виговські,
Гапоновичі, Дереневські, Джулаї, Лісовці, Лученки, Люторенки,
Миневські, Нечаї, Шумейки, значно послабився вплив Зарудних,
Каплуновських, Креховецьких, Лобод, Яненків, які перейшли
в значне військове товариство, тобто неурядову старшину.
Новими у старшинському середовищі були 137 родин
(54,15%). Серед них вперше бачимо Войцеховичів, Гамалій, Гло
синських, Гречаних, Гуджолів, Дубовиків, Дяченків, Животовсь
ких, Зражевських, Кальницьких, Канівців, Кваш, Кованьок,
Кропивницьких, Малинок, Момотів, Опар, Пирських, Підтеребів,
Пісоцьких, Пригар та інших.
174
В.В. Кривошея РОЗДІЛ 4
КОЗАЦЬКА СТАРШИНА
В УМОВАХ РОЗКОЛУ ГЕТЬМАНЩИНИ
(1663–1676 РР.)
4.1. Старшина гетьманату Павла Тетері
Чигиринська рада 1–2 січня 1663 р. замінила Юрія Хмель
ницького на його швагра Павла Тетерю [931, 190]. Необхідність
заміни лідера була явною і перемога Тетері засвідчила, що шля
хетськокозацьке угруповання змогло знайти компроміс з предс
тавниками стародавнього козацтва. Колишній переяславський
полковник Тетеря за часів гетьманування свого швагра Виговсь
кого став дворянином королівським, в 1661 р. був нагороджений
чином полоцького стольника і з лютого 1662 р. знаходився при
козацькому гетьмані як польський резидент [812, 289]. Ще під
час обрання на генеральне писарство у грудні 1660 р. Тетеря пи
сав королю: «Я никогда не желал быть писарем Запорожского
войска, опасаясь почти с обеих сторон подозрения. Ибо я желал
быть всегда в присутствии вашей королевской милости» и клопо
тав, щоб той «принял под крыло своё» [775, 49].
Де жили і чим займалися дід Василь і батько (за одними свідчен
 
Наші Друзі: Новини Львова