Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 14 листопада 2019 року
Тексти > Тематики > Історична

Козацька еліта Гетьманщини

Переглядів: 157140
Додано: 01.03.2011 Додав: Крістоферсен  текстів: 90
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Крістоферсен
та і на сьогодні.
Відсутність досліджень про старшину у радянській Україні
надолужувалася істориками діаспори. Західна історична наука
збагатила історіографію проблеми узагальнюючим довідником
Ю.Гаєцького.
В умовах державної незалежності України, протягом третього
періоду, відбулися значні зрушення, але у більшості випадків вони
стосуються постановки нових історіографічних питань та частково
го їх вирішення. Загалом сучасна вітчизняна українська історіо
графія персонального складу української козацької старшини
стоїть вище іноземних аналогічних досліджень щодо цієї проблеми,
але попри значну кількість публікацій ця тема ще не стала об’єк
том спеціального системного і комплексного дослідження і для
пошуковців зберігає чимало загадок і непроторованих шляхів.
Синхронний аналіз спільного масиву вітчизняної та зарубіж
ної історіографії, яка вивчала різні аспекти діяльності україн
ської старшини, показує, що історично зумовлено той факт, що
період «первісного нагромадження» емпіричних знань у вітчиз
няній історіографії дещо затягнувся і українська історіографія
у багатьох напрямах знаходиться далеко не на завершальному
етапі цього періоду. Такий стан зумовлений тим, що в перший
період дослідження історії України відбувалися у річищі пануючих
російської і польської історіографії, в другий період стався роз
рив тяглості українського історіографічного процесу, який лише
наприкінці цього періоду відродився, але все ще залишався в тис
ках тоталітарного антифактологічного, антиемпіричного, анти
наукового підходу до багатьох питань історичного минулого. Хо
ча історія козацтва і старшини займала серед цих питань одне із
провідних місць, але поки що не вдалося здолати фрагментар
ності дослідження. Серед вад варто назвати і відсутність широких
часових перспектив, праць, присвячених старшині впродовж існу
вання козацької держави.
Ідеологічні орієтації авторів меншою мірою вплинули на до
слідження персонального складу, більшою — на вибір об’єктів
біографічних досліджень. Монархічні, ліберальні, націоналістичі,
демократичі, соціалістичні і комуністичні настанови спрацьовують
швидше в річищі оцінок тих чи інших політичних діячів Геть
манщини, ніж у самій констатації факту наявності тих чи інших
старшин. Тому проблематика відзначається невисокою ідеологіч
48
В.В. Кривошея ною заангажованістю. Навіть «державницька» і «народницька»
школа в українській історіографії, які відзначаються значними
розходженнями в оцінці ролі козацької старшини, вимушені
оперувати незначними рівновеликими обсягами емпіричних да
них цієї проблеми.
На сьогодні у вітчизняній науці склалася нова ситуація — було
знято значну частину попередніх обмежень, з’явилася ціла плеяда
нових дослідників. Як було показано вище, науковці вийшли на
новий рівень джерельного забезпечення історичних студій, вищий
рівень осмислення суспільних процесів та аргументацій гіпотез
та висновків. Метод проблемної хронологізації дає можливість
ствержувати, що помітно розширився спектр дослідницьких сю
жетів, урізноманітнилися підходи та методи вивчення, присутні
різні точки зору. Все жголовною рисою сучасних досліджень є не
дискусійність, а процесс поступового заповнення лагун усіма учас
никами історіографічного процессу. Правильно документовані
згадки про декаденції, уточнення щодо перебування на старшинсь
ких урядах того чи іншого старшини, науково виважені інтерп
ретації бездискусійно сприймаються науковцями.
Не принижуючи ролі істориків ХІХ–ХХ ст. (представників
двох перших виокремлених періодів), які вивчали історію старши
ни, зазначимо, що вони зробили багато для збереження факто
логічної бази, але завершення її формування припадає на день сьо
годнішній, а тому перехід до конкретноісторичних досліджень
з політологічним і філософським осмисленням можливий лише
через розвиток спеціальних історичних дисциплін, які є підгрун
тям будьякого фундаментального дослідження.
Проведений історіографічний аналіз процесу вивчення пер
сонального складу української козацької старшини дав змогу ви
явити провідні тенденції і напрями розвитку досліджень. Серед
них головними є створення переліківреєстрів козацької старши
ни, біографічні нариси та біограми окремих старшин, досліджен
ня старшини окремих регіонів і адміністративнотериторіальних
одиниць. У полі зору генеалогів концентруються родини гетьма
нів, генеральної старшини, полковників, полкової старшини, ос
таннім часом — сотників і сотенної старшини. Біографічний жанр
не відзначається різноманітністю дослідницьких прийомів, ащо
до ХVII–ХVIII ст української історії — ускладнюється ще і від
сутністю багатьох джерел, що збіднює інструментарій дослід
ників.
49
Козацька еліта ГетьманщиниЗрештою, незважаючи на досить велику кількість наукових
праць з історії козацької старшини, навіть наявні джерела в них
використовувалися не повно, як з кількісного, так і якісного боку.
Розглядаючи їх, зазвичай застосовувався описовий метод. Тому на
енергійні зусилля дослідників чекають пошуки нових прізвищ
козацьких старшин і скурпульозні генеалогічні розписи. Утім,
кілька поколінь істориків, чиї імена і персональний внесок зазна
чено вище, не беручи до уваги певні вади, заклали міцний підму
рок, зіпершись на який, можливо створити комплексне дослі
дження персонального складу української козацької старшини.
1.3. Методологія
Постановка завдання максимального документальнофактоло
гічного відтворення бази предмета дослідження, проте не абсолю
тизуючи фактологічний матеріал, дає змогу не впасти до крайньо
го емпіризму, щоб не втратити можливості концептуалізації
історії. Тому методологічною основою дослідження є основні на
укові принципи.
Принцип історизму вимагає досліджувати історичне явище
конкретно у процесі його становлення та розвитку, бачачи не лише
історичний факт, а його взаємозв’язок у часі з іншими фактами
як певну їх систему і цілісність, у нашому випадку такими взає
мозв’язками є ієрархічні, а також родові і генеалогічні. Історизм
у вивченні персонального складу старшини потребує врахування
того факту, коли і за яких обставин вона виникла, які етапи
в своєму розвитку пройшла і в що трансформувалася.
Принцип об’єктивності вимагає врахування усіх джерел, їх ана
ліз, зіставляючи будьякі згадки і факти і на цій основі приходячи
до виваженого результату. Це неможливо без всебічності і наступ,
ності аналізу як джерельної бази, так і попередньої історіографії.
Такий підхід дав змогу відібрати із широкого кола інформації лише
ту, яка несе сутнісне навантаження стосовно об’єкта дослідження,
згрупувати всю відібрану інформацію за ознаками, що дозволило
уникнути методологічного анархізму, повною мірою поєднати залу
чення до наукового обігу нових неопублікованих документів з вико
ристанням надрукованих джерел та історіографічної спадщини.
Принцип системності закликає, з одного боку, підійти до яви
ща козацької старшини як до елементу системи вищого порядку,
50
В.В. Кривошея а з іншого, як до самодостатньої системи. У першому випадку та
кою системою є козацька держава, а у другому — старшинська
 
Наші Друзі: Новини Львова