Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 20 липня 2019 року
Тексти > Тематики > Історична

Козацька еліта Гетьманщини

Переглядів: 153897
Додано: 01.03.2011 Додав: Крістоферсен  текстів: 90
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Крістоферсен
рольним джерелом є поминальні записи синодиків. Уперше в та
кому обсязі використані та виявлені місця зберігання багатьох
з 70 козацьких полкових реєстрів та 15 синодиків.
3. Визначені методологічні засади. Дослідження побудоване на
структурноперсональному аналізі з використанням методик циві
лізаційного підходу, а також методу мереженого аналізу. Методи
ку конкретних історикогенеалогічних досліджень доповнено ме
тодикою дослідження поминальних рядів козацької старшини.
4. Уточнено структуру старшинських урядів (доповненно та
кими елементами, як старший полковий канцелярист, полковий
підканцелярист, сотенний канцелярист, виборниі тимчасові посади
полкових і сотенних комісарів). Вказано на особливу роль уряду
городового отамана полкового міста, на падіння ролі генерального
обозного і стрімке зростання впливу генерального писаря. При
вернута увага до таких категорій, як військові і полкові священ
ники. Вдалося здійснити структурні узагальнення старшинської
урядової та неурядової ієрархії.
5. Подано еволюцію значного військового товариства. Підтвер
джено, що отриманню такого статусу передувало перебуння на
старшинському уряді. Виявлено і складено перелік значних війсь
кових товаришів, стосовно яких такі уряди ще необхідно встано
вити. Вказано на республіканські коріння виникнення значного
товариства та заміну його бунчуковим товариством як інститутом
гетьманської влади. Вдалося відобразити місце подвійних товари
шів (які упускаються у всіх відомих ієрархіях) серед комонних
урядників.
6. Виявлено і доповнено персональний склад старшини шля
хом укладення їх реєстру, який нараховує 4392 урядники різних
рівнів (рахуючи від сотників і вище), що репрезентували 2921 ро
дину. З них 276 родин мали по два представники, 141 — по три,
74 — по чотири, 51 — по три, 31 — по шість, 10 — по сім, 12 — по
вісім, 13 — по дев’ять, 11 — по десять, 3 — по одинадцять, 2 — по
дванадцять, 2 — по тринадцять, 3 — по чотирнадцять, 1 — п’ят
надцять, 2 — по сімнадцять, 1 — дев’ятнадцять.
Відомо 158 полковників з 140 родин правобережних полків
(по 3 — Бути, Дорошенки, Золотаренки, Гамалії, по 2 — Яненки,
347
Козацька еліта ГетьманщиниТрушенки, Лизогуби, Коваленки (Ковалевські), Гуляницькі, Во
ронченки, Гродзенки, Бутенки, Безпалі, Богаченки).
З 223 полковників 113 полковничих родин Лівобережжя 32 ро
дини мали кількох представників. Дві родини дали козацькому
війську по чотири полковники (Сулими і Самойловичі), 10 родин
по три (Танські, Милорадовичі, Лизогуби, Левенці, Ігнатовичі,
Золотаренки, Жураховські, Горленки, Гамалії, Апостоли), 20 ро
дин — по два (Щербини, Черняки, Розумовські, Пушкаренки, Пос
толенки, Полуботки, Небаби, Носачі, Максимовичі, Іскри, Кочу
беї, КоровкиВольські, Ілляшенки, Завадовські, Гуляницькі,
Гладкі, Гаркуші, Галагани, Бутрими, Борсуки).
Загалом відомий 361 полковник з 205 родин Гетьманщини.
Одна родина Золотаренків дала козацтву 5 полковників, чотири
родини (Сулими, Самойловичі, Бути, Гамалії) — по 4, 10 родин
(Танські, Левенці, Лизогуби, Милорадовичі, Ігнатовичі, Зава
довські, Жураховські, Дорошенки, Горленки, Апосоли) — по 3,
30 родин (Безпалі, Богаченки, Борсуки, Бутрими, Бутенки,
Гладкі, Гаркуші, Галагани, Воронченки, Ганджі, Ковалевські,
КоровкиВольські, Яненки, Якубовичі, Щербини, Черняки, Тру
шенки, Розумовські, Гродженки, Гуляницькі, Ілляшенки,
Іскри, Пушкарі, Постоленки, Полуботки, Небаби, Мозирі, Мак
симовичі, Кочубеї, Носачі) — по 2.
7. Зроблено попередні розвідки персонального складу сотен
ної старшини усіх полків Гетьманщини, які внесені до реєстру,
що включає сотенних отаманів, писарів, осавулів і хорунжих.
8. Систематизовані і доповнені знання родоводів українських
гетьманів. Виявлені прізвища двох чоловіків Ганни Золотаренко,
які передували Богдану Хмельницькому. Введені до наукового обі
гу чотири нові синодики роду Хмельницьких, сім Виговських,
один Петра Дорошенка, три Мазепи, один ДемешківСтрешен
ців. Встановлені родинні зв’язки Хмельницьких по материн
ській лінії Богдана, зібрані розпорошені дані про Хмельницьких
у ХVIII ст.
Вперше опублікований підготовлений В.Модзалевським родо
від гетьмана Тетері. Встановлено прізвище першої дружини Гри
горія Дорофійовича Дорошенка — брата гетьмана, яка походила
з любецької шляхетської родини ПосудевськихКононовичів, що
дало змогу показати ще одну лінію впливу гетьмана на Чернігів
щину. Третя ж його дружина — Євдокія Федорівна Мовчан —
сприяла перебуванню його на Сіверщині.
348
В.В. Кривошея Наголошено на необхідності виправлення в науковій літера
турі прізвища гетьмана Ігнатовича і позбавлення його прізвиська
Многогрішний, яке з’явилося в подальші роки його гетьманування.
Вперше опрацьовано родовід материнської лінії Мазепи — Мокі
євських, родоводи Скоропадського — Величковських, Розу
мовського — ДемешківСтрешенців. Уведені до наукового обігу дані
про рідних сестер Данила Апостола — тіток гетьмана.
9. Вдалося виявити нові генеалогічні факти провідних козаць
костаршинських родин Гетьманщини, які утримували уряди ге
неральної старшини, полковників, сотників.
10. Аналіз реєстру сотників протягом 1648–1782 рр. засвід
чив наявність 153 сотницьких династій, що дає змогу стверджува
ти про значно більшу роль походження, ніж вважалося раніше.
Якщо дефіцит священицьких місць вів до того, що молодші сини
вимушені були ставати дяками і паламарями, опускаючись
у соціальній ієрархії, то у козацькому війську нащадки сотників
залишалися в елітному середовищі через службу значковими то
варишами, тобто зараховувалися до неурядової старшини.
11. Генеалогічні розписи засвідчують, що представники родин
козацької старшини чоловічої статі одружувалися протягом усього
життя, розпочинаючи з 18 років, жінки активно виходили за
між, починаючи з 15 до 43 років. Кількість шлюбів для чоловіків
була типовою: один–три (як виняток — чотири), для жінок —
один–два (як виняток — три). Шлюби були соціально відкрити
ми для різних станів, хоча перевага віддавалася соціально
рівним шлюбам. Шлюби представників сімей генеральної стар
шини і полковників складали і зміцнювали міжполкову єдність,
полковників, полкової старшини і сотників — внутрішньополко
ву, сотенної старшини — внутрішньосотенну. Вікова різниця ве
ликого значення не мала. Народжуваність у регіонах була
різною, і необхідно здійснити спеціальне дослідження стосовно
цієї проблеми. Типова сім’я мала до 10 дітей. Різниця у віці між
дітьми іноді сягала 40 років. Активним дітонароджувальним
періодом для жінок був час між 16 і 45 роками.
12. Досліджуючи соціальні основи козацтва, вдалося виявити
частку родин шляхетського походження у козацькому середовищі.
Якщо В.Липинський до шляхтичів зараховував 3,3%, то наші дослі
дження дозволяють стверджувати про набагато вищу частку — 12,6%
(див. табл. 2.3). В зв’язку з цим є підстави стверджувати, що голов
ним джерелом формування старшини була покозачена шляхта.
349
Козацька еліта Гетьманщини13. Визначена регіональна типологія основних козацькостар
шинських угруповань. Виходячи з класифікації старшини та їх
 
Наші Друзі: Новини Львова