Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 18 липня 2019 року
Тексти > Тематики > Історична

Козацька еліта Гетьманщини

Переглядів: 153817
Додано: 01.03.2011 Додав: Крістоферсен  текстів: 90
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Крістоферсен
конанні обов’язків сотників уже будучи бунчуковими товаришами.
340
В.В. Кривошея Таблиця 6.6
Бунчукові товариші (станом на 1763 р.)
Як бачимо, кількість бунчукових товаришів у різних полках
неоднакова. Майже третина їх зосереджена лише в одному Старо
дубському полку, а Ніжинський і Стародубський полки разом ма
ли майже половину бунчукових товаришів держави. Найменше
представників цієї категорії зустрічається вПолтавському і Гадяць
кому полках. УПолтавському полку 5 родин перебували під бунчу
ком: Кочубеї, Левенці, Заньковські, Чуйкевичі, Кобиляцькі. У Га
дяцькому — 3 родини: Велецькі, Яновські, Пирятинські.
Іван Велецький став бунчуковим товаришем у 25 років, Володи
мир Велецький — у 22, Іван Яновський — 18, Василь Пирятинсь
кий — 28. Тобто, середній вік отримання чину бунчукового това
риша в Гадяцькому полку був 23 роки.
Резервом бунчукових товаришів були представники старшинсь
ких родин слобідських полків. Так, з підпрапорного Охтирського
полку Корнилій Кобиляцький став бунчуковим товаришем у Пол
тавському полку.
Характерною рисою часу стала погоня за російськими чинами.
В цій ситуації активну і впливову позицію зайняв Безбородько —
молодший, який був у фаворі у імператриці. В.СенютовичБе
режний вказував: «сподобався цариці наказ Безбородька, а на Ук
раїні його зненавиділи», проте зненавиділа лише частина патріо
тично налаштована козацької старшини [1339, 78].
341
Козацька еліта Гетьманщини
№ Назва полку
Бунчукові товариші
На службі Абшитовані
1 Стародубський 41 3
2 Ніжинський 21 13
3 Чернігівський 33 7
4 Київський 8 2
5 Переяславський 4 1
6 Прилуцький 6 3
7 Лубенський 14 6
8 Миргородський 4 3
9 Полтавський 5 1
10 Гадяцький 4 0
Разом: 139 39Інша ж частина стала в чергу до нього за підтримкою в отри
манні російських чинів чи дворянства. А.Безбородько у 1779 р. пи
сав своєму батькові: «К 22 сентября в Правительствующем Сенате
изготовлено и вже подписано действительно произвождение статс
ких чинов, зависящих от власти сего правительства... и из наших
единоземцев пожалованием в надворные советники из подкомо
ріев: Павел Иванович Ломиковский, Василий Иванович Пирятинс
кий, Яков Климентьевич Искра, Михаил Степанович Шыряй, Анд
рей Петрович Миткевич, Григорий Карпович Долинский, Григорий
Андреевич Горленко; в коллежские ассесоры из земских судей:
Афанасий Прокофьевич Шкляревич, Григорий Мойсеевич Левиц
кий, Катеринич, Григорий Федорович Базилевский, подкоморий
Почека, послику он, по удостоянію, был только подсудком; из бун
чуковых товарищей: рейтмейстер Давыдов, Корнилий Иванович
Кобыляцкий, Григорий Иванович Корицкий, Иван Михайлович
Ягельницкий, Михаил Семёнович Гриневич; в титулярные совет
ники, из полковых судей, Вальковский, Нежинский Базилевич
и Миргородский Базилевский, сверх того, многие по сепаратным
удостояніям графа Петра Александровича» [959, 271].
Типовою була доля родини Дівовичів: її засновник Данило ко
закував у с. Семенівці Топальської сотні Стародубського полку,
деякий час був «заведовца сотенний» (1751). Два його сини за геть
мана Розумовського посіли високі посади. Старший Олексій Да
нилович спочатку став канцеляристом ГВК (1756–1762), а потім
адвокатом Домової економічної канцелярії гетьмана (1757). Нама
гався привернути у підданство стрільців с. Тур’я. Очолив 1у По
чепську сотню (1764–1769). Грабував сотнян [1270, 9–20]. Суддя
полковий стародубський (1769–1782), у цьому званні і абшитова
ний. Проживав у с. Дубовичах Кролевецького повіту, де мав 7 підда
них. З дружиною Зіновією Петрівною Коробкою мали 7 синів і донь
ку. Його брат Семен Данилович (? — ран. 1765) навчався у КМА,
за вказівкою гетьмана з 1754 р. у Петербурзькому університеті,
з якого у 1760 р. виключений. Перекладач ГВК (з 1761.9.02.).
У 1762 р. написав «Разговор Великороссіи с Малороссіей». Архі
варіус Генерального військового архіву (з 1763). Наступне ж ко
ліно роду вже повністю було на російській службі. Петро
Олексійович розпочав службу лейтенантом флоту (1787) [608,
469], його рідні брати: Микола Олексійович — мічманом флоту
(1787), Іван, Семен, Яків, Федір — кадетами морського корпусу
(1787).
342
В.В. Кривошея Однією з форм ліквідації сталих зв’язків був розрив російською
адміністрацією територій сотень між різними повітами. Бубнів,
Любеч, Переволочна втратили статус міста. Гадяцький, Лубенсь
кий, Прилуцький, Ніжинський полки були розірвані між Київсь
ким і Чернігівським намісництвами. Лише у Київському наміс
ництві сотень, які повністю увійшли у повіти, було ненабагато
більше, ніж тих, які територіально були розірвані між повітами.
Таблиця 6.7
Розподіл сотень за новим адміністративним поділом
Конкретизуючи наведені вище дані, зазначимо, що між чотирма
повітами була розділена територія стародавньої козацької Яблу
нівської сотні (? — 1638–1782) між трьома — Горошинської, Лу
комської, двох Пирятинських Лубенського, Басанської, Березансь
кої, Кропивнянської, Яготинської Переяславського повітів.
Подальша доля цих славетних козацьких містечок відома. Втрата
державності вела і до втрати їх провідної ролі й місця в українській
історії.
Ліквідація Запорозької Січі вимусила частину старшинсько
січових родин йти до козацької адміністрації Гетьманщини, яка
вже була повністю підконтрольна Малоросійській Колегії, але
нікого із нащадків січових кошових на більшменш відповідаль
них урядах не знаходимо.
У ХVІІІ ст. шляхетний елемент продовжував займати на За
порожжі керівні посади і зберігав свій вплив. На Гетьманщину
ж представники старшинськозапорозьких родин перекочовували
через компанійські полки, через активну спільну участь з російсь
кими військами і городовими козаками у російськотурецькій
війні, через шлюби. Так, у 1734 р. у польський похід запорожці по
слали загін (180 козаків) на чолі з полковником В.Гривою, який пе
реважно виконував розвідувальнопошукові операції. Згодом Грива
за рекомендацією фельдмаршала Мініха у 1740 р. був призначений
343
Козацька еліта Гетьманщини
Полки Сотень
У складі одного
повіту
Двох Трьох Чотирьох
Київський 9 3 6 – –
Лубенський 14 7 2 4 1
 
Наші Друзі: Новини Львова