Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 18 липня 2019 року
Тексти > Тематики > Історична

Козацька еліта Гетьманщини

Переглядів: 153816
Додано: 01.03.2011 Додав: Крістоферсен  текстів: 90
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Крістоферсен
лецькийНосенко, Григорій Мазаракій, Микита Умен, Яків Яновсь
кий. По три обозні, судді, писарі, 6 осавулів, 6 хорунжих.
Полковими сотниками були Федір Свирський, Григорій Гудима,
Дем’ян Якубович, переволочанськими — Степан Лукомський і його
син Степан [106, 1], першоварвинським — Осип Жила, друговар
винськими — Фадей Троцина і Яків Магеровський [612, 5], жу
равськими — Петро Тарновський і Іван Лукомський, іваницьки
ми — Андрій Минецький, Данило і Григорій Стороженки,
ічнянськими — Іван і Петро Романовичі, корибутівськими — Роман
Соколовський, Влас Журахівський, Степан Воротиляк з сусідньої
Роменщини, красноколядинським — Іван Минецький, монастири
щанськими — Петро Романович і його син Михайло, срібнянськи
ми — Олександр Часник і Андрій Кисіль. З 25 сотників — 3 Рома
новичі, 2 Стороженки, Лукомські, Минецькі, Тарновські (разом
19 сотницьких родин). Загалом у полку відомо 45 урядових старшин
з 35 родин (3 Романовичі, 2 Якубовичі, Мазаракії, Киселі, Алек
сандровичі, Стороженки, Лукомські, Минецькі, Тарнавські).
Київський полк у 1769–1770 рр. як командир полку очолював
бунчуковий товариш Андрiй Шаула, потім влада перейшла до ви
хідців з сусіднього Переяславського полку. Полковниками стали
Олександр Безбородько [1136, 312], а у 1779 р. — Лука Лукашевич
[442, 1]. Полковими обозними були Зіновiй Борсук, Стефан Бара
новський, Iван Солонина, суддею — Степан Барановський, писаря
ми — Семен Катеринич і Парфен Радченко, осавулами — Опанас
Закревський, Федiр Шум, Федiр Туманський, Iван Гонтаревський,
Юхим Прутченко, Федiр Пилипенко, Iван Гроховський, Григорiй
Прудченко, Микола Солонина. До реєстру внесені 2 обозні, 1 суддя,
2 писарі, 6 осавулів (з них двоє Прудченків), 5 хорунжих (з них
двоє Шумів).
Козелецьку сотню очолювали Павло Шум і Микита Десенко,
Остерську — Михайло Псел з Полтавщини, Київську — Михайло
Солонина, Iван Гудима, Якiв Заборовський, Носівську — Iван Шау
ла, Моровську — Козьма Борщевський, Бобровицьку — Олександр
Косташ, Гоголівську — Якiв Мазаракій, Кобизьку — Данило Симо
новський, Романовський, Якiв Мандрика, Олишівську — Василь
Шрамченко і Василь Пригара, Бориспільську — Максим Афендик
335
Козацька еліта Гетьманщиниі його син Корній [191, 1], Мринську — Сидір Журавський. Всього
відомо 20 повних і 1 наказний сотник, з яких 2 Гудими, Косташі,
Солонини і Шаули. Загалом представники 17 сотницьких родин.
Виявлено 38 урядових старшин Київського полку з 30 родин, се
ред яких 4 Шуми, 3 Шаули, Солонини, 2 Прудченки.
Обозними у Полтавському полку були Григорій Сахновський
і Дем’ян Беньковський, суддею — Василь Могилянський, осавула
ми — Лукашевич, Степан Магденко, Василь Бурлановський, Іван
Руновський, писарями — Петро Білуха, Федір Янович [495, 1],
хорунжими — Іван Буцький, Григорій Старицький, Семен Лаврен
тієв, Степан Кулик. Разом зареєстровано 4 обозні, 2 судді, 3 писарі,
7 осавулів та 5 хорунжих.
На чолі полкової сотні стояли Василь Жученко, Ілля Вовковняк
[65, 1], Великобудищанської — Павло Сулима, Решетилівської —
Харлампій Бузановський і Василь Колошинський, Кобиляцької —
Могилевський, Царичанської — Олексій Руновський [100, 1], Не
хворощанської — Леонтій Синьогуб, Китайгородської — Тиміш
Вишневецький, Келебердинської — Федір Могилянський і Іван
Флоринський, Переволочанської — Ілля Гегела. Разом відомо
21 сотник з 19 родин.У полку відомий 41 урядовець з 32 родин,
з яких 3 Магденки, Руновські, 2 Сахновські, Марченки і Моги
левські.
У Гадячі на чолі полку стояли Іван Тарновський, а з 1777 р. —
серб Родіон Пламенець. Полковими обозними був Руновський [490,
1], Осип Ситенський [35, 1], Данило Лесеневич, Іван Манько, Гера
сим Станіславський, суддями — Данило Лесевич, Степан Сливиць
кий, Василь Пирятинський, писарями — Василь Ковалевський,
Дмитро Троцький, Степан Сливицький, Микола Савич, осавулами —
Федір Ставицький, Михайло Навроцький, Андрій Кондискалов, Ва
силь Вітвицький, Степан Янів. Відомі п’ять обозних, три судді, чо
тири писарі, п’ять осавулів, чотири хорунжі, 40 сотників з 27 родин,
з яких: 4 Золотаревські, 3 Калатури і Бутовичі, 2 Станіславські,
Манки, Лесевичі, Кирияки, Биковські, Жадьки.
Сотниками полковими були Микола Станіславський, Михайло
Велецький, Федір Жацький [332, 1], Калатура, Семен Милорадович
[1126, 480], Петро Пирятинський, Микола Станіславський, Федір
Ситенський, Михайло Велецький, лютенським — Лев Порох
невський, куземинським — Петро Дрофановський, веприцьким —
Гаврило Калатура, ковалівськими — Олександр Лесевич [333, 1],
Дем’янович, Іван Кир’яків, зіньківськими — Антін Кодинець,
336
В.В. Кривошея Олександр Бутович, Опанас Соколовський, Іван Бутович, грунськи
ми— Василь Бразул і Петро Дрофановський, комишненськими —
Іван Трояновський, Гаврило і Василь Золотаревські, опішнянсь
кими — Пилип Руновський, Кирило Калатура, Пантелеймон Ба
лясний.
Всього в Гадяцькому полку в цей час відомі 57 урядових стар
шин з 38 родин, серед них: 4 Золотаревські, Бутовичі, 3 Калатури,
Бутовичі, 2 Станіславські, Манкі, Лесевичі, Кирияки, Биковські,
Жадьки, Велецькі, Ситенські, Пирятинські.
Миргородський полк з 1774 р. очолив Федір Григорович Зань
ковський. Обозними в цей період були Ярема Родзянко і його син
Федір, Василь Старицький, суддями — Григорій Сахновський, Мат
вій Ляхович, Петро Малашевський, Федір Базилевський, писаря
ми — Іван Чарниш і Павло Коропчевський, осавулами — Марко
Козиненко, Максим Зарудний, Дем’ян Гавришев, Іван Чарниш,
хорунжими — Лев Данилевський, Максим Зарудний, Василь Ста
рицький, Микола Лісницький, Яків Карпаткос. Чотири обозні,
з яких двоє представників родини Родзянок, п’ять суддів, два пи
сарі, чотири осавули, п’ять хорунжих — разом 20 полкових стар
шин зафіксовані в реєстрі цього періоду.
Сотниками полковими були Пантелеймон Гаркуша, Осип Па
велко, Данило Чарниш, білоцерківським — Іван Базилевський,
яресківським — Андрій Трощинський, голтвянськими — Осип Па
велко і Володимир Остроградський, потоцькими — Ілля Шутенко
і Осип Довгий, омельницькими — Петро Сахатов і Петро Ляхович,
хорольськими — Вишневський та Іван Родзянко [496, 1], соро
чинським — Семен Маєвський, шишацькими — Микола Лісниць
кий, Федір Клименко, остапівським — Андрій Базилевський, ус
тавицьким — Аврам Гришков. У реєстрі зафіксовано 32 сотники,
з яких 3 наказні. Три родини були спадковими сотницькими протя
гом цього періоду: Базилевські мали трьох, Остроградські, Род
зянки, Ляховичі — по два представники на сотницьких урядах.
Загалом у Миргородському полку в цей період відомо 49 урядо
вих старшин з 39 родин, серед яких було четверо Родзянок, троє
Ляховичів, Базилевських, Остроградських, двоє Чарнишів.
Лубенським полковником з 1770 р. став Степан Максимович.
Полковий обоз очолювали Пилип Петровський, Андрій Шостак,
Павло Кулябко, суд — Петро Лук’янович і Григорій Ковалевський,
канцелярію — Шнурчевський, Григорій Ковалевський, Петро
Лук’янович, Василь Кондратковський, Григорій і Василь Савицькі.
337
Козацька еліта ГетьманщиниОсавулами були Федір Максимович, Влас Рублевський, Яків Мак
симович, Андрій Ільченко, Трохим ЗначкоЯворський, Щербак,
 
Наші Друзі: Новини Львова