Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 20 жовтня 2020 року
Тексти > Тематики > Історична

Козацька еліта Гетьманщини

Переглядів: 174732
Додано: 01.03.2011 Додав: Крістоферсен  текстів: 90
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Крістоферсен
відомо 99 урядників з 77 родин (4 Сулими, 3 Штепи, Козельські,
2 Тарнавські, Тройницькі, Юхименки, Тимченки, Семенови, Ру
новські, Руденки, Дяченки–Псели, Потоцькі, Могилевські, Маг
денки, Левенці, Заньковські, Глоби, Гегели).
Гадяцькими полковниками були Петро Галецький, Василь
Розумовський, Антін Крижановський. Полковими обозними були
Василь Биковський і Іван Родзянка, суддями — Василь Биковсь
кий, Іван Родзянко, Федір Война, писарями — Яків Ситенський,
Биковський, Яків Колодяжний, осавулами — Осип Ситенський,
покозачений шляхтич гербу «АндродеБюі» [1162, 11] Олексій
Богаєвський, Василь Ковалевський.
Полкові сотні очолювали Петро Пирятинський, Іван Манко,
Герасим Станіславський, Федір Ситенський, Осип Малиновський,
Іван Манько, Котельвенську — Осип Гнидич, Юхим Зашаловський,
Іван Матюшинський, Петро Гнєдич, Лютенську — Данило Засядь
ко і Ілля Шостак, Веприцьку — Григорій Покотило, Прокіп Масюк,
Рашівську — Семен і Павло Зеленські, Ковалівські — Данило
Лесевич, Петро Кир’яків, Зіньківські — Костянтин Бантиш, Дани
ло, Михайло і Федір Жадьки, Іван і Лук’ян Бутовичі, Грунську —
Семен Милорадович [1126, 480], Комишенську — Іван Яценко,
Павло Антонович, Павло Золотаревський, Семен Михайловський,
Опішнянські — Андрій Дем’янович [333, 1], Артем Панченко,
Максим Руновський, Лев і Юрій Биковські, Федір Момонтів.
У той період відомо 80 старшин з 63 родин Гадяччини (5 Жадь
ки, 4 Зеленські, 3 Ситенські, Биковські, Бутовичі, 2 Милорадо
вичі, Манки, Засядьки, Гнєдичі).
Миргородський полк з 1737 р. очолював Василь Капніст, а з січ
ня 1752 р. полковником став Федір Остроградський. Полковим обоз
ним був Федір Москов, суддями Федір Остроградський, Федір Ко
зачинський, писарями — Федір Тихонович, Федір Козачинський,
323
Козацька еліта ГетьманщиниПетро Зажиховський, Галятовський, осавулами — Антін Волевач,
Тихін Кальницький, Іван Білошицький, Семен Родзянко, Дани
ло Байрак, Василь Зарудний.
Полковими сотниками були Василь Зарудний [254, 1], Висоць
кий, Матвій Ляхович, Кирило Забіла, Попатенко, богацькими —
Йосип Степанович, Іван Сандул, Стефанович, Сидорів, хорольсь
ким — Ярема [549, 1] Родзянко, яресківськими — Михайло Лоєвсь
кий, Федір Гаврилів, Степан і Опанас Попатенки, голтвянськими —
Іов Сежченко, Василь Остроградський, остапівськими — брати
Григорій і Федір Базилевські, шишацькими — Федір Москов,
Федір Яковенко, білоцерківськими — Іван Базилевський, Василь
Жученко, сорочинськими — Федір Охрімович, Андрій Дем’янович,
Петро Гончаренко, кременчуцькими — Ілляшенки: Федір Гаври
лів, Яків Гавриленко, Гаврило Федорович, уставицькими — Василь
Тимошенко, Дмитро Ламан, Кирило Каракаш, Остап Карась, Ми
хайло Дембровський, потоцькими — Юрій Сахатов і Ілля Шутенко.
Цибулівською сотнею керували Данило Дахно, Костянтин Кор
чевський, Іван Ковальчук, Давид Звенигородський, Данило Бай
рак, Архангелородською — Давид Звенигородський і Осип Чечель,
Крилівською — Григорій Рудь.
Загалом у полку відомо 103 старшини з 84 родин (5 Базилевські,
4 Остроградські, 3 Родзянки, Попатенки, Ілляшенки, 2 Моска
ленкиСтефановичі, Майбороди, Коденці, Зарудні, Замиздрі, Во
лошини).
Лубенським полком 21 рік керував Петро Данилович Апостол
[385, 3], котрого у 1757 р. змінив Іван Кулябко, який попередньо
був 20 років полковим обозним у цьому полку. Крім Івана Кулябки,
обозними були Іван Жуковський, Іван Маркович, Василь Кулябко.
Полковими суддями були Семен Максимович, Андрій Павловський
(з інтендантів семінарії Троїцького Сергієвого монастиря), Василь
Кулаковський, Василь Стефанович, писарями — Семен Столпа
новський, Опанас Шкляревич, Федір Дергай, Андрій Степанович
Страховський, Яків Корнієвич, осавуломи — Петро Троцький,
Іван Гонцевський, Степан Корсун, Федір Зарудний, Семен Слюз,
Родіон Рвачевський, Семен Прийма, Григорій Манджос.
Полкові сотні очолювали Іван Кулябко, Михайло Cкаржинсь
кий, шляхтич гербу «Косцеша» Карпо ЗначкоЯворський, Іван
Пуковський, Семен Прийма, Василь Савич, Яблунівську — Степан
Стороженко, Олексій Чернецький, Пирятинські — Григорій Ко
латевський, Михайло Огранович, Іван Оріховський, Снітинську —
324
В.В. Кривошея Петро Максимович, Іван Жуковський, Хмельовську — Андрій
і Петро Шкляревичі, Горошинську — Григорій Довгий, Городись
ку — Пилип Петровський, Чорнусівську — Петро Троцький, Клим
Христич, Сенчанську — Тиміш Криштофович, Лукомську — Іван
та Степан Піковці, Михайло Ореховський, Глинську — Антін
Крижановський і Павло Світ, Смілянську — Григорій Савицький,
Павло Губар, Григорій Довгий, Григорій Громека, Роменську —
Семен та Іван Марковичі, Чигриндубравську — Іван Булюбаш та
Олександр Бутовський [253, 1], Лохвицькі — Василь Стефанович,
Іван Огранович, Кирило Коченевський, Федір Момонтов, Василь
Нельговський, Василь Лукашевич. У полку цього часу відомі
87 старшин з 63 родин (7 Ограновичів, 3 Жуковські, Шкляревичі,
Максимовичі, Кулябки, 2 Христичі, Булюбаші, Страховські, Са
вицькі, Піковці, Петровські, Оріховські, Марковичі, Криштофо
вичі, Бутовські).
Переяславський полк 25 березня 1736 р. очолив Михайло Сам
сонович Богданов, але через три роки полковником став Семен Су
лима. Полковими обозними були Лукаш Васильович Коломійчен
ко, Семен Сулима, Семен Безбородько [1136, 311], Іван Кулябко,
полковими суддями — Павло Черняхівський, Семен Безбородько
[1136, 312], Костянтин Лисеневич, Яким Канієвський (шляхтич
гербу «Наленч» [1162, 67]), писарями — Костянтин Лисеневич,
Ничипір Дем’янович, Яким Канієвський, Василь Туманський,
Степан Карлицький, Гаврило Черняхівський, осавулами — Гри
горій і Лука Лукашевичі [231, 1], Яків Пилипенко.
Першу полкову сотню очолювали Семен Копцевич і Іван Пили
пенко [365а, 1], другу — Іван Гулак, третю — Федір Киселівський,
Басанську — Іван Нестелій, Баришівську — Григорій Лизокевич
і Давид Афендик [1121, 443], Воронківську — Матвій Сулима,
Гельмязівську — Йосип Тоцький, Терехтемирівську — Федір Ки
селівський, Сава і Михайло Гриневичі, Леплявську — Іван Левиць
кий, Бубнівську — Федір БазилевичКулябко, Іван Максимович,
Піщанську — Петро Кандиба і Іван Жила, Домонтівську — Яків
Платковський, Золотоніську — Костянтин Леонтович, Кропив
ненську — Петро Дараган, Іркліївську — Олексій Требинський
і Павло Завойко [686, 101], Канівецьку — Іван Лебединський, Яго
тинську — Степан Лукомський, Олексій КанаровськийСоха,
Федір Славатинський, Бориспільську — Юрій Юрійович Забіла,
Березанську — Семен і Петро Безбородьки [1136, 312], Василь Ду
митрашкоРайча, Іван Лялька.
325
Козацька еліта ГетьманщиниУ полку було 143 старшини з 124 родин (4 Афендики, 3 Пили
пенки і Дарагани, 2 Безбородьки, Черняхівські, Требинські, Тоць
кі, Сулими, Прохоровичі, Лукашевичі, Леонтовичі, Кандиби, Гу
лаки, Кулябки, Гриневичі).
Швидко розросталася неурядова старшина. Так, 1763 р. у Війсь
ку Запорозькому було 221 (із них лише 139 служили) бунчукових,
329 (239 служили) військових, 722 (548 служили) значкових то
варишів [1272, 35–43]. Загалом неурядова старшина нараховувала
 
Наші Друзі: Новини Львова