Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 20 жовтня 2020 року
Тексти > Тематики > Історична

Козацька еліта Гетьманщини

Переглядів: 174740
Додано: 01.03.2011 Додав: Крістоферсен  текстів: 90
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Крістоферсен
го, Петра Миклашевського [1124, 243]. Пізніше полковником став
Степан Карнович. Функції обозних полкових виконували Мико
ла Ханенко, Григорій Юркевич, Павло Скорупа, суддів — Андрій
Рубець, Кирило Лобисевич, Петро Малишевський, писарів — Гри
горій Юркевич, Степан Петрункевич, Петро Губчиць, Степан Косач,
Петро Косач, обозних — Пилип Немирович–Данченко, Степан Яки
мович, Гнат НемировичДанченко, Петро Маляревський, Степан
Косач, Андрій Лишень, Петро Лишень, Павло Лобисевич.
Першу полкову сотню очолювали Петро Галецький, Яків Яки
мович [247, 1], Володимир Соболевський, другу — Андрій Силе
вич, Опанас Случановський, Топальську — Михайло Янжул, Гри
горій Рубець, Новоміську — Андрій Силевич, Новгородську —
придворний співак Хома Петрович, через якого був зміщений Сте
пан Судієнко, Мглинську — Іван НемировичДанченко, Василь
Лисаневич, Іван Соханський, Шептаківську — Петро Маньківсь
кий, Погарську — Володимир Соболевський, Почепську — Іван
Губчиц, Варявський, Василь Губчиц, Михайло Старосельський,
Яків Старосельський, Бакланську — Михайло Губчиц. 73 стар
шини полку того часу репрезентували 50 родин, серед яких по
4 Губчиці і НемировичіДанченки, 3 Соболевські, Косачі, Кожу
ховськіЯкимовичі, 2 Велинські, Юркевичі, Скорупи, Ханенки,
Соханські, Рубці, Малишевські, Маньківські, Лобисевичі, Ли
шені, Карновичі.
Чернігівський полк очолювали росіянин Володимир Ізмайлов
і серб Іван Божич. Про поведінку Божича засвідчує факт, шо він
побив студента місцевої слав’янолатинської колегії Силу Серби
новича, який не зняв перед ним капелюха. Обозними були Павло
320
В.В. Кривошея Сангурський, Федір Молявка, Іван Сахновський, суддею — Тиміш
Сенюта, писарями — Самійло Холодович, Яким Миткевич, Андрій
Миткевич, осавулами — Єлисей Рашко, Іван Норка.
Полковим сотником був Федір Посудевський, любецькими сот
никами — Федор Посудевський, Сава Посудевський, Василь Савич,
Зарецький, киселевськими — Василь Лисенко, волинськими —
покозачений шляхтич гербу «Доліва» [1162, 16] Олександр Бре
жинський, Василь Максимович, Роман Журба, березнянськими —
Андрій Лисенко, Яким Сахновський, городнянськими — Григо
рій Молявка, Іван Пирятинський, Іван Красовський, Леонтій Се
рафимович, Корнилій Дубовик, Григорій Дубовик, роїським —
Леонтій Бакуринський [936, 46], вибельським — Андрій Тризна,
білоусівськими — Іван Булавка, Дем’ян Маленський, Григорій
Дубовик, Георгій Дзвонкевич, менськими — Богдановський,
Яким Сахновський, Григорій Кузьминський, Павло Сахновський,
понорницькими — Костянтин Тихоновський, Василь Максимович,
Олександр Брежинський, синявськими — Степан Петрункевич,
слабинськими — Стефан Філоненко, Тиміш Кулябка, Самійло Ми
хайлович Левандовський, столенські — наказні Стефан Михай
лович і Тиміш Кульчицький, сосницькі — Павло Ломиковський,
Павло Полетановський, Филимон Шафонський (Шатило), Іван
Лисянський.
Реєстр старшин Чернігівського полку того часу нараховує
116 осіб з 91 родини, серед яких 4 Сахновські, Посудевські, 3 Са
вицькі, Міхно, Лисенки, 2 Ярошевичі, Філоненки, Тризни, Савичі,
Римші, Молявки, Мокрієвичі, Миткевичі, Журби, Дубовики, Бре
жинські, Бобирі, Бакуринські.
Прилуцьким полковником був Григорій Галаган [1137, 318],
обозними — Федір Молявка і Федір Галенковський, писарями —
Іван Александрович і Іван Шнурчевський, суддями — Яків Огро
нович, Іван Галаган [1137, 318], Стефан Лукомський, Іван Алек
сандрович, осавулами Ничипір БілецькийНосенко, Михайло
Величко, Михайло Стороженко, Яків Величко.
Полкову сотню очолювали Степан Лукомський, Андрій Гулен
ко, Павло Гуленко, Юрій (Георгій) Носенко–Білецький, 1шу Вар
винську — Дмитро Кониський, Михайло Тарновський, Андрій
Барановський [104, 1], 2гу Варвинську — Іван Тарновський,
Журавську — наказні Тиміш Федорович і Кузьма Тупенко, Іва
ницьку — Федір Свирський, Ічнянську — Андрій Стороженко і Іван
Новицький, Корибутівську — Павло Ясликовський, Самійло
321
Козацька еліта ГетьманщиниЛевандовський, Павло Дембовський, Василь Рудковський, Крас
ноколядинську — Петро Максимович, Монастирищанську — на
казний Іван Головко, Срібнянську — Микола Троцина, Осип Мас
ло. В Прилуцькому полку того часу відомі 64 урядовці з 49 родин
(3 Галагани, Тарновські, Стороженки, Романовичі, 2 Велички, Фе
доровичі, Троцини, Огроновичі, Лукомські, Гуленки, Білецькі
Носенки).
Київським полком продовжували керувати Михайло Танський,
його син Михайло Михайлович Танський і Юхим Федорович Да
раган. Полковими обозними були Андрiй Шаула, Олексiй Пiдви
соцький, Олександр Солонина, суддями — Iван Стопановський,
Федiр Война, Олександр Солонина, Зіновiй Борсук, писарями —
Iван Покорський, Григорій Покас, Петро Роговський, Зіновiй Бор
сук, Андрiй Миткевич, осавулами — Осип Закревський, Степан
Барановський.
Козелецькими сотниками були Петро Жила, Олексiй Пiдви
соцький, Степан Барановський, Павло Руголь, остерським — Iван
Солонина, київськими — Прокіп Жила, Павло Гудима [862, 4],
Михайло Гудима [225, 1], моровськими — Петро Негруля, Iван
Солонина, носівським — Карпо Шаула, бобровицькими — Роман
Журба, Матвiй Косташ, гоголівськими — Олександр Солонина,
Филимон Шафонський, Антон Пальчинський, кобизьким — Пет
ро Симоновський. До реєстру Київського полку того часу внесено
61 старшина з 44 родин (4 Солонини, Шуми, Жили, 3 Шаули, Ба
рановські, 2 Танські, Мандрики, Закревські, Гудими).
У Полтаві залишилися українські полковники. Спочатку предс
тавник місцевої старшинської родини Василь Кочубей, поставле
ний ще за Апостола, а у 1743 р. його змінив прилучанин Андрій
Горленко [1140, 250].
Полковими обозними були Іван Левенець [58, 1] і Андрій Ру
новський, суддею — Григорій Сахновський [52, 1], осавулами —
Іван Сулима, Іван Максимович, Данило Тимченко, Яків Козельсь
кий, Василь Магденко [66, 2], Дем’ян Беньковський [66, 1], пи
сарями — Григорій Заньковський, Андрій Руновський, Григорій
Бачинський.
Полкові сотні очолювали Семен Кулик, Іван Черняк [56, 1], Гри
горій Штепа, Ярема Фідровський, Решетилівську — Семен Буза
новський, Старосанжарську — Іван Згурнос, Іван Заньковський
[68, 1], Санжарську — Дмитро Левенець, Григорій Афанасієв, Пет
ро Сулима, Ілля Вольховський, Андрій Магденко [60, 1], Білиць
322
В.В. Кривошея ку — Павло Кот, Петро Тройницький, Кобиляцьку — Максим Яно
вич, Сокологорську — Яків Червецький, Царичаську — Йосип Ба
банський, Іван Кущинський [55, 1], Орлянську — Григорій Псел
Дяченко, Григорій Тель, Данило Лаврінович, Іван Осовицький,
Старосамарську — Дмитро Могилевський, Максим Зуй, Іван Бер
зан, Кишенську –Тиміш і Василь Потоцькі [69, 1], Маяцьку —
Василь Лисняк, Гаврило Штепа, Василь Гаврилів, Василь Марчен
ко, Нехворощанську — Каленик Слоновський [64, 1], Сулима,
Келебердинську — Іван (1739), Микита Козельський, Переволо
чанську — Осип Вовк. Загалом у Полтавському полку того часу
відомо 99 урядників з 77 родин (4 Сулими, 3 Штепи, Козельські,
 
Наші Друзі: Новини Львова