Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 18 квітня 2019 року
Тексти > Тематики > Історична

Козацька еліта Гетьманщини

Переглядів: 151346
Додано: 01.03.2011 Додав: Крістоферсен  текстів: 90
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Крістоферсен
Федір Лисенко, Яків Якубович, Петро Валькевич тримали уряд
генерального осавула. З розширенням податкової діяльності збері
гався уряд генерального підскарбія, який посідали Андрій Марко
вич, Михайло Скоропадський, Василь Гудович. Яким Горленко,
Микола Ханенко, Петро Іскрицький були генеральними хорун
жими, Семен Галецький (призначений іменним указом імперат
риці від 10 лютого 1734 р.), Микола Ханенко, Дем’ян Оболонсь
кий — генеральними бунчужними.
Проте, феноменом української історії стала сім’я Розумів (більш
відомих як Розумовських) [914, 14]. Родина козака Якова Розума
із Лемешів Київського полку мала синів Івана і Григорія, доньку
Ганну. Останню видали заміж за козака Дубину, син Григорій одру
жився з козачкою із сусіднього села Адамівки Наталією Дем’я
нівною. Подружжя мало трьох синів (Данила, Олексія і Кирила)
і трьох доньок (Гафію, Ганну, Віру). Данило помер рано, Олексій
(нар. 1709.17.03.) був майже на 20 років старшим за Кирила
(1728.18.03.).
Олексій Григорович, потрапивши у найближче оточення ро
сійської імператриці Єлизавети Петрівни і одружившись з нею,
вже 1745 р. стає графом, єгермейстером, дійсним оберкамергером,
поручиком лейбкомпанії, отримує як нащадок (вигаданий) князів
Рожинських титул графа Римської імперії. Допоміг матері у купів
лі корчми, що піднесло не лише її, і його сестер, а й їх доньок: Гафії,
заміжньої за ткачем Власом Климовичем (згодом визнаним
317
Козацька еліта Гетьманщинишляхтичем Будлянським), Ганни, що була за кравцем Осипом
Лук’яновичем Закревським, Віри — дружини козака Юхима Фе
доровича Дарагана, соціальне становище.
Почали підніматися і родичі його матері: рідні її брати — курін
ний отаман Федір, козаки Герасим і Денис Демешки. У нагоді стала
і згадка про те, що їх прадід (очевидно, по жіночій лінії) Григорій
Стришенець був сотником остерським. Появу впливової персони
при дворі відчула і українська старшина, направивши до нього
всі погляди і сподівання, а у недалекому майбутньому віддавши
і українську історію до рук родини Розумовських.
Свого молодшого брата Кирила Олексій направив на навчання
до кращих європейських студій. Кирило Розумовський після по
вернення з Європи отримує придворний чин дійсного камергера,
а перед тим був удостоєний титула графа. Таким чином, на геть
манський уряд вперше стає не козацький старшина, а титулований
придворний Російської імперії. Крім того, це другий випадок у істо
рії Гетьманщини, коли перша особа в державі одружена на неукра
їнці (Катерині Наришкіній).
Ще у 1714 р. розпочав придворну службу уродженець Глухова
Кирило Степанович Рубановський (1698–1768) спочатку співаком
при кімнаті Її імператорської величності, а потім, оскільки отри
мання дворянство, камерфур’єром і полковником.
Імператриця Єлизавета Петрівна 25 липня 1755 р. видала гра
моту про черговість старшинства полковників малоросійських,
якою встановила першість полковників ніжинського Петра Розу
мовського і гадяцького Василя Розумовського перед іншими, по
заяк вони мають звання російських армійських полковників
[1289, 15].
У Ніжинському полку наказним полковником у 1739 р. був Ва
силь Дроздовський, 1740 р. управляли бунчукові товариші Дем’ян
Рубець, Федір Костенецький, Яків Шаула, сотник седнівський Іван
Римша, у 1741 р. — бунчукові товариші Петро Іскрицький і Яків
Троцький та сотник любецький Іван Савич.
Чотири роки полк очолював Іван Божич, п’ять — Семен Кочу
бей, а з 1753 р. — Петро Розумовський [59, 1]. Відомі три обозні —
Михайло Танський, Леонтій Грановський, Юрій Сердюков, два
судді — Леонтій Грановський і Василь Кулаковський, чотири пи
сарі — Іван Кужчич, Василь Кулаковський, Лев Сорока, Яків
Почека. Полковими осавулами були Федір Борсук, Андрій Володь
ковський, Опанас Костенецький, Антін Соханський, Григорій
318
В.В. Кривошея Долинський, Степан Костенецький, Яків Почека, Федір Александ
рович, Яків Тарасевич, Опанас Боровик (з шляхтичів гербу «Огонь
чик» [1162, 14]), Микола Занькевич. Корогву полкову охороняли
хорунжі Василь Уманець, Яків Биковський, Василь Грива, Павло
Зубківський, Петро Клецун, Матвій Самчевський, Василь Кадиг
роб, Іван Яновський, Іван Армашевський, Федір Каневський.
1у полкову сотню поряд з повними сотниками Опанасом Ле
вицьким і його сином Степаном очолювали наказні сотники (Гриць
ко Корж і Пантелеймон Лозицький). У 2–й полковій відомі наказ
ний сотник Василь Буряченко і повний Кирило Кулаковський.
3ю полкову сотню 18 років очолювали Романовські (16 років Гри
горій Іванович, а потім ще два роки його син Петро Григорович).
15 червня 1753 р. сотню прийняв Григорій Лахневич. У 4й полко
вій сотні сотникували Стефан Каневський і Олексій Виридарсь
кий (з шляхти [1162, 25]).
У Веркіївській сотні місцеву сотницьку династію Армашевсь
ких представляли батько Іван Павлович і син Сидір Іванович, на
казним сотником згаданий Мина Григорій. УМрині сотникували
Іван Тарасевич і Сидір Жураковський, в Івангородській сотні —
Матвій Кониський і наказний Андрій Романенко, у Борзнянській
сотні — наказні сотники Микола Забіла, Олексій Вороновський,
Павло Рудавський, Герасим Нагорний, а потім повні Кирило Забіла
і Іван Шишкевич. У Прохорівці наказними сотниками були Гри
горій Григорович, Павло Йосипів, Іван Борсук, а повним — Дмитро
Семенович Григорович, у Вороніжі — наказними якийсь Федір,
Кирило Слабей, повним — Андрій Холодович.
Новомлинську сотню очолювали наказні сотники Леонтій Ме
тельський і Захар Гордійович, а також повний — Іван Шишкевич,
Батуринські сотники — Самійло Левандовський, Олексій Деми
довський, Кирило Кулаковський, Дмитро Стожок, Бахмацькі —
Андрій Барановський, Кирило Забіла, Михайло Янович, наказні —
Василь Страшний, Іван Поповський, Яків Покотило, Тиміш Хиль
чевський, Олишівські сотники — Василь Шрамченко, наказний —
Андрій Пригара, Конотопську — Федір Костенецький, наказні —
Данило Афанасієв, Василь Мурашка, Федір Парпур, Матвій Несте
рович, Данило Торанський, Шаповалівські сотники — Василь Ку
лаковський, Максим Сохацький і наказні — Олексій Вороновський,
Адам і Антін Сохацькі, Кролевецькі сотники — Михайло Лука
шевич [32, 1] і Григорій Огієвський [344, 1], наказні — Опанас
Макаренко, Іван Лучницький, Глухівські — Матвій Маньківський
319
Козацька еліта Гетьманщини[33, 1], Дем’ян Туранський, Петро і Семен Уманці, Янишпільські —
Степан Каневецький (шляхтич гербу «Наленч» [1162, 67]) і Григо
рій Жовтобрюх, Поповські — Іван Жила і Микола Кленус, Ді
вицькі — Лаврін Селецький і наказний — Гнат Британ.
Старшина Ніжинського полку нараховувала 135 старшин
з 102 родин (4 Тарасевичі, Костенецькі, Уманці, Забіли, 3 Рома
новські, Левицькі, Шишкевичі, Сохацькі, Селецькі, Григоровичі,
2Шрамченки, Холодовичі, Покотило, Кулаковські, КаневськіОбо
лонські, Володьковські, Величковські, Борсуки, Армашевські).
Російський полковник Опанас Радіщев у Стародубі сім років
очолював полк, віддавши пірнач Федору Максимовичу у 1741 р.
Через 16 років полк очолив Яким Борсук, а через два роки полк зно
ву знаходився у колективному правлінні: Олександра Дублянсько
го, Петра Миклашевського [1124, 243]. Пізніше полковником став
 
Наші Друзі: Новини Львова