Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 30 вересня 2020 року
Тексти > Тематики > Історична

Козацька еліта Гетьманщини

Переглядів: 173453
Додано: 01.03.2011 Додав: Крістоферсен  текстів: 90
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Крістоферсен
Полкові сотні очолювали Іван Тарновський і Герасим Кованько,
Великобудищанську — Андрій Сулима, Старосанжарську — Іван
Левенець, Григорій Заньковський, Санжарську — Григорій Бич
[371, 1], Білицьку — Матвій Цесарський, Василь Юхименко, Ко
беляцьку — наказні сотники Стефан Плакса і Ілля Матвіїв, Соколо
горську — Федір Федорів, Матвій Волковецький, Царичанську —
Василь Балясний, Китайгородську — Ярофій Семенів, Келебер
динську — Павло Тройницький. Разом зафіксовано 27 сотників
з 26 родин (2 Левенці), усього 37 старшин з 34 родин (4 Левенці).
Полковником у Гадячі був колишній сербський полковник Гав
рило Милорадович [257, 1]. Дати його призначення і звільнення
вперше навів В.Модзалевський [1301, 574; 1300, 514]. Після звіль
нення Милорадовича за насильства і хабарі, після перемоги у супер
ництві з господарем замку Гадяцького Турковським і полковим
суддею Штишевським [1141, 259] уряд посів непримиренний во
рог Милорадовичів Григорій Грабянка, каденцію якого зазначив
ще М.Максимович [1228, 730]. Наказним полковником вперше
В.Модзалевським згаданий Василь Велецький [1299, 169]. Нам
вдалося встановити, що Пилип Васильович Борзаківський замінив
у 1730 р. Граб’янку на уряді обозництва і був ним ще у 1738 р. Ка
денцію суддівства Мартина Штишевського визначив О.Лазаревсь
308
В.В. Кривошея кий [1200, 264], але помилково, вказавши кінцеву дату 1732 р.
Наявні джерела подовжують його перебування на цьому уряді до
31 травня 1738 р.
М.Костомаров назвав час призначення на полкове писарство
Олександра Ситенського 1712 р., Ю.Гаєцький визначив кінцеву
дату — 1729 р. [1555, 339]. В.Модзалевський вказав кінцевий рік
осавульства Якова Гречаного [1299, 336]. Крім того, нам вдалося
встановити двох осавулів (Іван Бутович і Мойсей Клименко), які
отримали цей уряд у 1729 р. Хтось з родини Величковських
у 1729 р. був полковим хорунжим [1555, 341]. Не вдалося деталь
ніше встановити, хто перебував на цьому уряді протягом 1728,
1731–1734 рр.
Не вдалося розширити часові рамки сотникування у Лютенсь
кій сотні Федора Келембета [1555, 359], але джерела свідчать, що
наступного 1729 р. сотником вже був Онисим Величай, якого зго
дом у проміжку 1729–1735 рр. змінив Лук’ян Засядько.
Ю.Гаєвський каденцію сотництва веприцького Леонтія Масюка
закінчував 1729 р. [1555, 365]. Нам вдалося встановити наказних
сотників Івана Дубовика та Матвія Бездідька, який став і повним
сотником, будучи ним до 1734 р. У попередній літературі не маємо
жодних даних щодо сотників зіньківських від 1725 р. 1шу Зінь
ківську сотню очолювали два представники родини Рожанських —
Василь, який був сотником ще у 1729 р., а не у 1725, як вважалося
раніше [1555, 368], його змінив Іван, невідомо у якому році, і сот
никував до 1734 р. 2–гу Зіньківську сотню Мелентій Жадько про
довжував очолювати і після 1725 р. [1555, 368] — до 1735 р, коли
його на 1 рік змінив Данило Неділька. На сотництво Івана Кориць
кого у Опішнянській, Петра Зеленського у Рашівській (його каден
ція подовжена з 1734 р. до 1736 р.), Іллі Милорадовича у Грунській
сотнях вказав В.Модзалевський [1301, 162; 1302, 191, 515]. Нам
вдалося виявити свідчення про наказного сотника грунського Івана
Родальського. У Котельві продовжував сотникувати Роман Гні
дич [1299, 277]. У Комишнянській сотні вдалося встановити, що
у 1729–1736 рр. сотником був Іван Яценко, але це не кінцеві дати
його каденції, у Куземинській — Михайло Семенів по 1739 р. Кова
лівським сотником до 1738 р. був Дем’ян Перехрест, тим самим
подовжена його каденція на цьому уряді з 1725 р. [1555, 355] ще на
13 років. За гетьманування Апостола відомі у Гадяцькому полку
20 сотників з 19 родин (2 Пирятинських), а всього 31 старшина
з 29 родин (по два представники Милорадовичів і Пирятинських).
309
Козацька еліта ГетьманщиниНа уряді миргородського полковника Апостола замінив син
Павло. З наказних В.Модзалевський згадав Матвія Остроградсь
кого і Якима Троцького [1302, 752, 394]. Обозним полковим був
Степан Родзянко [1303, 298].
Л.Окіншевич вказав кінцеву дату суддівства Матвія Острог
радського [1333, 322], Б.Крупицький назвав писарем Петра Лисене
вича у 1732 р. [1161, 73], він був писарем і протягом 1725–1732 рр.,
але це не кінцеві дати перебування його на цій посаді. В.Модзалевсь
кий назвав осавулами Антона Волевача і Олександра Лагоду [1302,
216; 1299, 221]. Додатково вдалося встановити полкового осавула
Семена Галагана [1137, 318], хорунжих — Олександра Лагоду,
Василя Бежана, прапорщика — Софрона Семенович. З названих
родин полкої старшини Лагоди були спорідненими з Апостолами.
Полкову сотню очолював Данило Павелко, Шишацьку — Іван
Дросенко, Остапівську — Кирило Шкурченко, Федір Базилевсь
кий, Білоцерківську — Лаврін Базилевський, Омельницьку — Гри
горій Остроградський і наказні сотники: Федір Зубалій, Петро
Лавриченко, Олександр Авраменко, Власівську — Михайло Май
борода, Богацьку — наказний сотник Іван Прохоренко, Потоць
ку — Трохим Крушевський, Уставицьку — Василь Короленко
і наказні сотники — Андрій Улезько та Тиміш ЯкубовичБарло,
Яресківську — Роман Леонтієв.
У полку згадуються 26 сотників, з яких 5 наказних з 25 родин
(Остроградські мали двох представників на цьому уряді). Разом
в полку відомо 38 старшин з 34 родин (Остроградські — 3, Родзянки
і Базилевські — по два).
Лубенським полковником став син гетьмана, але два роки на
казним полковником, який фактично правив, був обозний Мартос.
Відомі обозний і суддя (по одному), писарі, осавули, хорунжі (по
два), 17 сотників (з них 2 наказні) з 15 родин (Кулябки і Жуковсь
кі — по два сотники). Разом в полку встановлено 24 старшини
з 21 родини (Столпановські, Кулябки і Жуковські мали по два пред
ставники на старшинських урядах).
Переяславським полковником був Василь Танський, наказними
полковниками — Лукаш Васильович, Павло Ракович, Василь То
мара. Наказними суддями були Яків Рустанович, Карпо Бурляй,
писарем — Павло Черняхівський, осавулом — Лукаш Васильо
вич Коломійченко, хорунжим — Петровський.
Терехтемирівським сотником був Сава Гриневич, у Баришівці
сотникував Семен Сулима [611, арк. 1], наказними ж були Яків
310
В.В. Кривошея Жидченко, Яків Іванович, Іван Великий, Влас Батюк, у Воронкові
сотником був Микола Афендик [1121, 443], наказними були Іван
Берло [596, арк. 66], Грицько Головко, Аврам Рубан, Кіндрат Не
дождей, у Лепляві — Василь Лазаревич, а наказними — Гри
горій Зубченко, Іван Лисак, Захар Князенко, Кузьма Давиденко.
Кропивненським сотником був Дмитро Дараган, наказними —
Леонтій Бутенко, Іван Кривонос.
Деякі сотні мали лише наказних сотників: у Борисполі — Мак
сим Гаркун, Лук’ян Яковенко, Костя Яковенко, Березані — Яків
Загорульченко, у Бубнові — Олефір Гуржій, у Домонтові — Ничи
пір Дорофей, Матвій Гавриленко, у Гельмязеві — Григорій Анд
русенко, в Басані — Семен Хмарський і Григорій Самойленко.
У Піщанці наказними сотниками були Іван Кандиба, Гнат Ша
рата, Григорій Лукашевич. Лише у травні 1733 р. Михайло Канди
ба став повним сотником У Яготині наказними сотниками були
Дмитро Феодосіїв і Петро Карпович. Лише 3 червня 1733 р. Пилип
Купчинський став повним сотником. У полку відомі 59 сотників
 
Наші Друзі: Новини Львова