Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 20 жовтня 2020 року
Тексти > Тематики > Історична

Козацька еліта Гетьманщини

Переглядів: 174731
Додано: 01.03.2011 Додав: Крістоферсен  текстів: 90
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Крістоферсен
че як рангові. Та претензії були шиті білими нитками. Булюбаші
в конфлікті вийшли переможцями.
Москов, який став полковим обозним, називався серед одно
думців Капніста. Останній «по спеси своей «укази ГВК «безсове
стно презирает». Повів боротьбу проти сотника уставицького теж
з грецьких волонтерів Дмитра Ламана. Капніст в Уставиці кинув
козакам: «Или де ещё вы Ламана не убили?».
Складніше було з російськими офіцерами на українській
службі. Полковник чернігівський О.Дуров не лише сам «взятки
безмерные» бере, «но и жена его». Полчани подали на нього скаргу
гетьманові, але гетьман, «будучи хорым приказал наши челобитны
писареві Генеральному принять, а на указ бил бы де челом разве са
мой Государыне императрице. Бо мне на нево суда і наказания нель
зя учинить для того что он из русских полковников стал». Ініціато
ра ж подання скарги Івана Шаркевича Дуров кинув до в’язниці.
Інший полковник Іван Семенович Хрущов був сином стольни
ка, одного із керівників кримського походу 1687 р. Він 13 років
керував у Ніжинському полку [43, 1], хоча вже у 1728 р. Апостол
305
Козацька еліта Гетьманщинизвертався з приводу його відсторонення від уряду [1161, 126]. Після
відставки з полковництва ніжинського [44, 1; 249, 9], прослу
живши ще чотири роки у російській армії, вийшов у відставку
у званні бригадира і до смерті (1749.2.02.) був поміщиком Каширсь
кого і Веневського повітів.
За Хрущова наказними полковниками були Григорій Рома
новський і Леонтій Шрамченко. З 1731 р. обоз очолював Іван Велич
ковський [30, 1], суддями були Михайло Забіла і Семен Чуйкевич,
писарями — Леонтій Грановський і Василь Ренчків, осавулами —
Іван Моргацький, Петро Вишневський, Григорій Філіпович, Гри
горій Панкевич.
Полковими сотниками були Євстафій Тарасевич [252, 1] і Ле
онтій Магеровський, а наказними — Іван Семека, Іван Голян,
Григорій Борсук, Веркіївської сотні — Іван Адасовський і наказний
Олексій Яблоновський, Борзнянської — Пантелеймон Забіла і на
казні Герасим Богатирський і Михайло Греков, Івангородської —
Андрій Безпалий і наказний Василь Лучченко, коропівської —
Григорій Химич і наказні Вакула Соломка та Мойсей Савченко,
Новомлинської — Іван Шишкевич і наказний Петро Моцарсь
кий, Батуринської — Іван Костенецький, Бахмацької — Василь
Покотило і наказні Кирило Покотило та Тиміш Риба, Олишівсь
кої — Іван Шрамченко, Конотопської — Осип Костенецький і наказ
ний Пантелеймон Лобода, Шаповалівської — Федір Купчинський,
Григорій Чуйкевич [74, 1], Омелян Величковський та наказний Ки
рило Лазкевич, Глухівської — Федір Омелянович та Степан Ума
нець [38, 1], Янишпільської — Михайло Оболонський і наказний
Василь Косинський. У Дівицькій сотні відомі лише два наказні
сотники: Григорій Кубраковський і Гнат Сулимов.
Реєстр сотників полку нараховує 37 чоловік з 33 родин (2 Та
расевичі, Покотили, Костенецькі, Борсуки). Разом вНіжинському
полку зафіксовано 47 старшин з 37 родин (по два Величковські,
Забіли, Левицькі, Чуйкевичі, Шрамченки, Тарасевичі, Покотили,
Костенецькі, Борсуки).
Стародубського полковника Пашкова, який за зверненням пол
чан був знятий [1161, 126–128], змінив Олександр Дуров. Геть
манська кандидатура Андрія Миклашевського до уваги взята не
була. Обозним був Опанас Єсимонтовський, суддями — Микола
Ханенко і Опанас Єсимонтовський, наказними суддями — Сте
пан Старосельський і Григорій Скорупа, писарями полковими —
Степан Максимович і Федір Косович.
306
В.В. Кривошея Новоміським сотник був Тиміш Силенко, наказним — Андрій
Силевич, новгородськими — Данило Кутневський, Василь Хрис
тичевський, наказними — Дем’ян Нестерович, Петро Поморансь
кий, Данило Зіневич, топальськими — Іван Гамалія [1138, 440]
і Пилип НемировичДанченко, мглинськими — Максим Турковсь
кий, наказними — Максим Нечай, Іван Чернявський, Матвій Со
ханський, шептаківським — Іван Маньківський, погарськими —
наказні Кирило Панюшко і Панас Білий, наказний почепський
Дмитро Рославець, бакланські сотники Леонтій Галецький, Іван
Ширяй, Василь Косач.
Реєстр нараховує 24 сотники з 22 родин (по 2 Галецькі і Губ
чиці), разом 38 старшин з 34 родин (по два представники Єсимон
товських, Яворських, Губчиців і Галецьких).
Михайло Богданов продовжував очолювати Чернігівський полк,
суддями були Василь КаневськийОболонський та Іван Мокрієвич,
полковими писарями Іван Полонецький та Микита Васильович,
осавулами — Стефан Славатинський, Михайло Мокрієвич, хорун
жими — Іван Товстоліс і Гнат Медушевський.
Полкову сотню очолювали Іван Мокрієвич і Федір Посудевсь
кий, Любецьку — Іван Савич, Березнянську — Олександр Бре
жицький, Городницьку — Федір Молявка і наказні Тит Євдоки
менко та Петро Лемешовський, Вибельську — Микола Тризна
і наказний Стефан Губар, Білоусівську — Василь Корсаков і Андрій
Товстоліс, Седнівську — Іван Римша [187, 1] і наказний Іван Воє
нов, Синявську — наказний сотник Павло Татарин, Столенську —
Іван Бобир.
Реєстр склали 22 сотники з 22 родин, всього 31 старшина з 27 ро
дин (по два представники родин: Лисенки, Сахновські, Товстоліси
і Медушевські).
Гнат Галаган з наказним полковником Петром Носенком, суддя
ми Василем Зеленським, Михайлом Ягельницьким, прапорщиком
Маценком Антоном здійснювали керівництво Прилуцьким полком.
Варвинські сотні очолювали Матвій Себастьянович і Матвій Тар
новський, Журавську — Федір Тарасевич, Іваницьку — Петро
Миницький, Монастирищанську — Іван Романович. До реєстру
включено 15 сотників з 14 родин (2 Тарновських), загалом 25 стар
шин з 24 родин.
У Київському полку пірнач зберігав Антін Танський, наказни
ми полковниками були Григорій Карнович і Михайло Солонина,
писарями — Iван Столпановський, осавулами — Остап Гречка,
307
Козацька еліта ГетьманщиниЗборовицький, Якiв Борсук, Григорiй Закревський, Матвiй Шум,
хорунжими — Федiр Ханенко, Іван Прутянул, Трохим Катрич
(шляхтич гербу «Грабе» [1162, 70]), Петро Жила, прапорщиком —
Iван Завадський.
Київським сотником був Ярема Жила, остерським — Михайло
Солонина, наказним — Василь Цибульський, моровським — Пет
ро Зорич, носівськими — Іван Прутянул, Іван Шаула, гоголівсь
ким — Матвiй Соболевський, кобизьким — Семен Мандрика, на
казними — Іван Куліш, Тиміш Гурбич, Ничипір Мандрика.
З 15 сотників Київського полку три належали до роду Соло
нин, по два — до Мандрик і Жил. Загалом відомі 33 старшини
з 25 родин (5 Жил, 3 Солонини, 2 Шаули, Мандрики). Наявність
представників старовинних українських старшинських родин
дозволяли гетьманові впливати на указного полковникаволоха
Танського, який вважав за можливе не виконувати гетьманських
вказівок [1161, 118].
До Полтавського полку на вакантну посаду полковника був
призначений гетьманський родич Василь Кочубей, суддею був Ва
силь Зеленецький, осавулом — Михайло Руденко.
Полкові сотні очолювали Іван Тарновський і Герасим Кованько,
 
Наші Друзі: Новини Львова