Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 16 жовтня 2019 року

Енеїда (скорочено)

Переглядів: 37518
Додано: 02.06.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Книга перша



Великий флот на чолі з Енеєм прямує до берегів Італії. Богиня Юнона переслідує Енея, насилає на його кораблі бурю. Стався страшний шторм, що покрутив і порозбивав деякі кораблі, але тут Нептун запримітив, що море хвилюється, й вирішив з’ясувати, що трапилось. Піднявши голову над водою, він побачив, що накоїла хитра й підступна Юнона.

Від Енеєвого флоту лишилося лише сім кораблів. Вони зупинилися біля Лівійської країни, і Еней вийшов на скелю подивитися навкруги. Вгледів він оленів і вбив семеро з них, і розпочався бенкет. Богиня Венера, мати Енея, збентежена тими подіями, що сталися з її сином, зі сльозами звертається до Юпітера, прохаючи допомогти троянцям. Юпітер посилає «сина Майї», вісника богів Меркурія, щоб він відкрив для троянців карфагенські землі, де б їх гостинно зустріла Дідона. Венера з’являється синові й розповідає про славне місто Карфаген і його царицю Дідону.

Прибувши до Карфагена, Еней оглянув місто і храм, який Дідона збудувала на честь богині Юнони. У храмі відбулися перша зустріч і знайомство Енея з Дідоною. Вона гостинно прийняла троянців. Венера, задумавши прикохати Дідону до Енея, підмовляє свого сина Купідона прийняти вигляд Асканія, щоб пустити в Дідону свою стрілу. Урочисто вітаючи Дідону, перевдягнений Купідон робить свою справу, а веселий бенкет продовжується промовами на честь Енея.



Книга друга



Еней починає розповідь про зруйнування Трої. Розказує, як троянці вводять до міста згубний «дарунок діви Мінерви» — спорудженого греками великого дерев’яного коня. Жрець Лаокоон почав застерігати троянців, за що він та двоє його синів були задушені зміями; коня вводять у місто. Заховані в ньому греки вночі виходять з черева дерев’яного коня і, вбивши охорону, відчиняють міські брами, впускаючи військо, оволодівають містом. Уві сні Енеєві з’являється тінь Гектора:



брудна борода обгоріла,

Злиплось волосся в крові, і ранами весь він укритий.



Він попереджає Енея, що вороги вже заволоділи Троєю, і радить Енею з військом тікати та збудувати нові «мури, проїхавши море». Еней закликає товаришів іти в останній бій. Товарищі Енея падають серед палаючого міста за полонену греками Кассандру, дочку Пріама, яку за коси витягли з святого храму Мінерви. Прямуючи до Пріамового палацу, Еней бачить, що там теж іде жорстока бійка; Пірр



тремтячого старця під вівтар

Тягне, й ковзається той у калюжах синівської крові.

Руку він ліву в волосся вмотавши, свій меч витягає

Правою, в бік устромляє Пріамові по рукоятку.



Побачивши це і згадавши про свого старого батька, Еней у гніві хотів убити Тіндареєву дочку, що сиділа на порозі храму Вести, та раптом бачить свою матір. Венера умовляє сина тікати з Трої. Еней забирає сина Анхіса та дружину Креусу, виносить з палаючої Трої свого старого батька.



Книга третя



Еней продовжує свою розповідь, що побачив він,



коли Іліон гордовитий

Впав, коли димом курилась повалена Троя Нептунська,



залишив рідне місто і пустився на море. Мандруючи, він пристає до берегів Фракії, висаджується там і, збудувавши мури, засновує місто Енеаду. Пливучи далі, Еней зупиняється на острові Делосі, але оракул спонукає його пливти далі на острів Кріт, а потім до Італії.



Як кораблі опинились в одкритому морі й землі вже

Більше ніде не видно було, тільки небо і море,

Над головою моєю похмурі з’явилися хмари,

Бурю і темінь несли вони, й хвилі у пітьми заграли.



Буря заносить троянців на Строфадські острови, де вони зустрічаються з гарпіями й учиняють з ними бій.

Жрець Гелен віщує Енею та його супутникам події подальшого плавання, обдаровує їх.



Книга четверта



Дідона в сльозах признається своїй сестрі Анні у коханні до Енея; та ж, підтримуючи сестру, подає їй надію на одруження з ним.



От із собою Енея вона скрізь по городу водить,

Місто усе і сідонські багатства показує, хоче

Щось пояснити, та рве на півслові. А день звечоріє —

Знову ті самі бенкети справляє і слухати прагне

Знову, безумна, про горе троянське; слова його пильно

З уст випиває.



Побачивши це, Юнона зраділа і вирішила, що це може відвернути Енея від Італії; для цього вона домовляється з Венерою щодо одруження Енея з Дідоною. Було вчинено полювання, потім сталася буря, від якої Еней і Дідона сховались у печері, де і відбувся їх «шлюб»,— все трапилось саме так, як спланували богині.



Зараз пішла по лівійських містах поголоска...

...Ширила скрізь, що приїхав Еней із троянського роду

І одружитися з ним побажала прекрасна Дідона.

Хоч із кохання вмліває сердешний, та божим наказам

Все ж підкоряючись, він поспішає до флоту.



Дідона робить останню невдалу спробу затримати Енея. Відчуваючи свою безсилість, вона благає смерті і, вже передчуваючи її, готується померти. Еней з товаришами залишають Карфаген. Побачивши, що їх флот відпливає, Дідона проклинає Енея і в розпачі вмирає.



Книга п’ята
 
Наші Друзі: Новини Львова