Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 17 липня 2019 року
Тексти > Жанри > Поезія

Вимріяна і жива донині

Переглядів: 2762
Додано: 22.06.2013 Додав: rolland  текстів: 71
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
<
1
>
Вимріяна і жива донині,
незнайома, але й знана теж,
заховавшись в довгій самотині,
вже мене не кличеш, не зовеш.
Сто доріг, мов змії, розплатались
в тисячі незвіданих розлук.
Все життя жилось, немов прощалось,
як прощається з стрілою лук.
Я тебе не відлюбив, не випив,
навіть ти казала – недопив.
Сумовитий вітер десь захлипав
і фіранки чорні опустив.
Ти єдина в самоті розрада,
просвіток смеркальної пори.
Не кажи – тебе чекала зрада,
і любов ждала – не говори.
Як, скажи, до тебе я вернуся?
Сном? Явою? Мертвим чи живцем?
І до кого словом обронюся
зболеним? Перед чиїм лицем
я тоді повідаю про долю –
ту, що, ніби зашпори, зайшла
в душу. Але кожну – славословлю.
Ти страждала? Отже , ти жила.

 
Наші Друзі: Новини Львова