Тексти
>
Жанри
>
Поезія
Головешка
ГОЛОВЕШКА
Кажуть, люди жили табунами,
Спали покотом в млі печер,
Цілувались при зорях ночами
На крутих узбережжях озер.
Говорили, що знали і вміли,
Не таїли своїх думок,
А на брилах поети невміло
За рядком карбували рядок.
І тоді лиш з’явилося горе
В небагату і щиру сім’ю,
Як полізли люди у нори,
І до того ж — кожен в свою.
Найпаскудніший, підлий гаде!
Ти посіяв між нас брехню,
Як украв, вихаючи задом,
Головешку «свою» з вогню.
.....