Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 21 травня 2019 року
Тексти > Жанри > Повість

Планетник

Переглядів: 107180
Додано: 26.12.2010 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 1
Джерело: http://school.xvatit.com
ПЛАНЕТНИК

Повість -легенда

Мене перекинули агрономувати під Славуту. Так я опинився в селі Вер-бівцях, де й порадили стати на квартиру до Олени Булиги. Я прийшов до неї травневого вечора. Зупинився за причілком і задививсь...
Коло хати цвіте вишня, на порозі сидить бабуня. Вона тримає на колінах мищину. Встає вечірня зіронька. Бабуня щось повільно жує. Не довечеряла й покинула. її не бере сон.
Такою я і застав її — Олену Булигу: в ізсунутій на потилицю хустині, у камізельці, сиділа на дубовому порозі, спустивши ноги в шкарбунах на зачов-ганий камінь, і дивилася в небо.
Пробираючись між зорями, летів супутник. Вона спостерігала за цією зіронькою й запитала:
— Літаєш?.. — раз. І вдруге: — Літаєш?..
Зеленаво-голуба цяточка рухалась і миготіла .....
 

Відгуки 1

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
  • 0 0
    По 3 Цитати Про Оленку і Планетника Будь-ласка
Наші Друзі: Новини Львова