Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 17 вересня 2019 року
Тексти > Жанри > Оповідання

Панько

Переглядів: 9569
Додано: 27.04.2003
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 1
Панько останній ускочив у дерев'яний великий цебер до чотирьох товаришів і
гукнув машиністу:
— Пускай!
Цебер почав спускатися в шахту спершу тихо, а далі все швидше й швидше. Він
хитався на всі боки, і шахтарі повинні були часом відпихатися від стін, щоб не
вдаритись об їх,— тоді б усі сторч головою могли полетіти в шахту з розбитого
цебра. Але шахта була не глибока; чорні стіни промайнули швидко, й шахтарі вже
були на дні.
— Ну, вилазь! — сказав Панько й сам вискочив перший, держачи в руках динамітові
патрони. Товариші почали вилазити за їм з струментом у руках.
Зараз же біля сторчової шахти пробивано новий хідник. Але величезна брила
кам'яна, зустрівшись на дорозі, не давала йти далі.
Шахтарі мусили розбити цю каменюку ди .....
 

Відгуки 1

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
  • 1 0
    Чудове оповідання, хоча і з сумним закінченням.
Наші Друзі: Новини Львова