Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 20 жовтня 2019 року
Тексти > Жанри > Поезія

О прекрасностанна

Переглядів: 3175
Додано: 29.04.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Джерело: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Дніпро, 1975
<
1
>
О ПРЕКРАСНОСТАННА
Перекладач: Микола Бажан



І


О струнка, прекрасностанна, чарівна украй!
Неторканні пишні коси ллються, як ручай,
Вії, брови, втішні очі обіцяють рай,
Уст корали палять душу і дають розмай.
Сонцерівна, зорелика, ти мене згадай!



II


Очі в тебе, як нарцисів квітка заясніла,
Косами вгорнулась шия кришталево-біла,
Родинка на ніжне личко шанобливо сіла,
Два пружнасті апельсини бачити несила,-
Ними зваблений, я в пісні виллю свій одчай!



III


Хай тебе, тополе, красять два тремкі плоди,-
Пальці, створені для ласки, стан стрункий зведи
І людей всіх причаруєш зразу й назавжди!
Я, зачувши звук твоєї ніжної ходи,
Враз молодшаю, без тебе тьмиться небокрай.



IV


Я тебе, рожевоуста, пригорну безмовно,
Задивлюсь, палка красуне, у твій лик любовно.
\"З чим тебе зрівняти?\"- серце каже молитовно.
Як тебе зречусь, відради я зречуся повно,
Бо без тебе помарніє світ увесь і край.



V


Я, мов місяць, надщербився від скорботних мрій.
Не життя, а смерть нехай би надійшла мерщій!
Сходьтеся сюди, коханці, в дім ввійдіте мій,
Нещасливця поховайте у журбі тяжкій!
О життя моє злиденне, попелом ставай!

 
Наші Друзі: Новини Львова