Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 22 жовтня 2019 року
Тексти > Тематики > Художня  ::  Тексти > Жанри > Оповідання

Дозвольте злетіти

Переглядів: 1965
Додано: 05.08.2013 Додав: Андрій Процайло  текстів: 53
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Андрій Процайло
Дозвольте злетіти
(оповідання)
Артур Твердолобий другий рік гасав по цвинтарі як здурілий. Зривав вінки з хрестів, розбурхував свіжі могили, завивав скаженим псом. Мав дар напускати на живих мурашки. А коли втомлювався, снував за рідкісними цвинтарними відвідувачами і намовляв на гріх. Усілякої гидоти він запас ще з добрих часів…
Але на Артура ніхто не звертав уваги. Він був невидимий, нечутний, ніякий… А до дрібних капостей на кладовищі люди звиклі давно — мають добру уяву…
Свіжі душі не були прив’язані до своїх хробачливих тіл. У шоку висіли дев’ять днів над могилою і гайда по родичах. А на сороковий — радісно злітали в небо. Як реактивний літак. Тільки без гуркоту, а зі світлом, від якого Твердолобого нудило. І якби його душа вміла блювати, то .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова