Тексти
>
Жанри
>
Повість
Коли вдома нікого нема...
Джерело: Світ не без чудес – К.: Молодь, 1988.
Анатолій Костецький
ПОСТУКАЙ У МОЄ ВІКНО
Повість
(C) “Піонерія”, 1977
OCR і редакція Dauphin, 2002-2003
Коли вдома нікого нема...
Найгірше для мене — вчити вірші напам'ять. Вони чомусь не вчаться. Шепочу собі під ніс, до підручника зазираю, силкуюся запам'ятати, а в голові — хоч би що!.. Правда, інколи вірші самі запам'ятовуються, треба тільки раз або два прочитати. Але таке буває рідко.
От і зараз нам загадали вчити. За вікном сіється колючий осінній дощ. Ні у двір вийти, ні в гості до Славка зайти — сиджу на кухні та вчу.
Вдома нікого нема. Тато на зборах у своєму НДІ: це інститут такий, науково-дослідний. Мама ввечері працює. Вона в мене вчителька, викладає мову й літературу у вечірній школі, робітникам .....