Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 08 березня 2021 року
Тексти > Жанри > Поезія

Із книги «Танець вогню»

Переглядів: 10388
Додано: 13.04.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
припинав телятко.

Татко шворінь забивав
молоком,
а я бублик запивав
молотком.

А було це в череду...
Вибачайте, в середу.

3. Ну ж і море!
З-за Дніпра такий вітрисько віє,
аж вода в калюжі дніпровіє.
Хвилями здіймаючись, вода
кораблі на берег викида.

Не на жарт розбурхалась калюжа,
мов питає: “Хто мене подужа?!”
Ну ж і море я собі знайшов!
Стрибнув через нього – і пішов.

4. А кому біло смачно?
З далекої далини
котилися кавуни,
а їм навперейми
бігли барани.

Кавуни – пузаті,
барани – рогаті.
Кавуни – бокасті,
барани – лобасті.

Буц! Буц! Буц!
Гам! Гам! Гам!
Кому було смачно?
Здогадайся сам.

5. Скоросорокомовка
Сорок сорок у куховарки Варки
сорок окороків украли, чотири шкварки,
сорок сирників, сорок коробок сірників,
сорок сокир і всі сорокавідерні
соковарки, сироварки та сироповарки.

6. Про вовка промовка
Як почув про нього кіт,
вмить гайнув через пліт.
Як почув про нього пес,
дременув аж у овес.
Чули дзвін, чули дзвін,
та не знали, звідки він.
Бо насправді про вовка
була тільки промовка.
- Тоді хто ж то, як не він,
між дерев?
- Та то ж лев!
- То тікаймо хто-куди,
щоб не трапилось біди!
- Чур, мов кіт,
я за пліт!
- Чур, мов пес,
я в овес!
- А я лева приручу,
бути свійським навчу.

7. Хто навлобки,
а хто навдзьобки

Де скакали гопки
двійко горобців,
билися навлобки
двійко баранців.

Бились вони, бились,
доки не втомились.
А як помирились –
наче й не сварились.

Заскакали гопки
наші баранці
там, д вже навдзьобки
бились горобці.

Бились вони, бились,
доки не втомились.
А як помирились –
наче й не сварились.

Де скакали гопки
двійко горобців,
билися навлобки
двійко баранців.

Бились вони, бились,
доки не втомились.
А як помирились –
наче й не сварились.

(І так без кінця.)

***
Небом котиться яблуко,
золоте-золоте.
Паперові кораблики,
ви куди пливете?

Ви куди відлітаєте
крізь безсоння нічні,
дерев’яних журавликів
світлі кільця річні?

Вікна
Под сосною спят сода и песок,
Как же им сказать, что они - окно?
Олександр Кабанов
Світло у вікнах тане.
Кайся. Карайсь. Молись.
Скло наших вікон стане
тим, чим було колись.

Час павутину тріщин
 
Наші Друзі: Новини Львова