Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 08 березня 2021 року
Тексти > Жанри > Поезія

Із книги «Жива і скошена тече в мені трава»

Переглядів: 10709
Додано: 13.04.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 1
дійшовши до останньої межі,
затягується плівкою іржі.

РИБНИЙ ДЕНЬ
Доброго ранку, рибонько!
Запитуєш, як рибалка?
За щучим велінням
клювало — та все у тім'ячко...
І таки піймався на гачок.
Тепер доведеться до вечора
виконувати партію карасика.
Так-так,
за багаточисельними проханнями трудящих.
А їх у черзі — мов оселедців у бочці!
Як бачиш, обставини беруть за жабра.
Працюю ліктями, наче плавниками.
Мов хек, захекався.
А тут іще ця, з риб'ячою кров'ю...
Каже мені: \"Смачного!\"
А я собі думаю:
\"На хека мені ця риба!\"

***
Безлюдне церковне подвір’я.
Ішов. Зупинився. Стоїш.
Ворушиться ангельське пір'я
з воронячим навпереміш.

І зло тебе не пожаліло,
і не обминуло добро.
Стоїш — то поглянеш на біле,
то глянеш на чорне перо.

І раптом червоне побачиш
між ними — і ледь не заплачеш.
Нахилишся, камінь візьмеш,
ворон із паркана зженеш.

І ворон зловіщо закряче.
І в серці поглибшає щем.
І ангел у небі заплаче,
і сльози, пролившись дощем,
пір'їну від крові сполощуть
на тихій долоні твоїй.

І грішники матимуть прощу
за муки в юдолі земній.

І скупане золото бризне
Із купола церкви на світ.
І над видноколом повисне
Веселка, мов арка воріт.

Це в рай, а чи в пекло ворота?
...Стоїш — а тонка позолота
стікає і кане в пісок.
Стоїш — а в паркані навпроти
рожевою піною з рота
іде крізь штахети бузок.

Стоїш і спиваєш очима
беззахисний промінь, що блима
між листям на мокрім вікні,
немовби то неопалима
горить купина вдалині.

 
Наші Друзі: Новини Львова