Тексти
>
Тематики
>
Філософія
::
Тексти
>
Жанри
>
Поезія
Вона пірнула вглиб душі...
Вона пірнула вглиб душі, заплутавшись у хімію.
Чому не жити, як усі, закутавшись у мумію?
І бути мертвим за життя,
Але ж життя – воно буття.
Депресія – то страх і розпач, нетерпіння,
Коли у серці рік не спить сумління.
Їй вити хочеться на місяць і ревти,
Так закричати, щоб ніхто не зміг втекти.
Коли навколо тільки м’ясо, хіть і гроші,
Не бачила вона серця, думки хороші.
Щоб …хата скраю в когось не стояла,
Душа летіла, розум прів. А голова мовчала.
Всім байдуже… Померли, ідіоти!
Маріонетки! Вивчили всі ноти…
Сміються! Вдягли маски на обличчя,
Щоб голови дурить марнотою сторіччя.
І лиш вона не протестує, не йде проти.
Слабка… Буде любити доти,
Поки не здасться, не зламають…
Безкрил .....