Тексти
>
Жанри
>
Поезія
Сосни з вітром відрипіли...
* * *
Сосни з вітром відрипіли,
Зняв звіринець свій заслон.
Слон мій сірий, слон мій білий,
Вже закінчився сезон.
Листя, мов крихкий папірус,
Біля босої ступні.
Слон мій білий, слон мій сірий.
Запалив вокзал вогні.
Як до тебе діти бігли!
Всі афіші - зі слоном.
Слон мій сірий, слон мій білий.
Світ повіяв давнім сном.
Двері навстіж - бо довіра:
Не з замками, а з листком.
Слон мій білий, слон мій сірий.
Знов би стати хлопчаком...
Йшов би я під градом - смілий.
Міг би пущею пройти.
Слон мій сірий, слон мій білий -
Нам спочатку би рости.
Світу - вірить, людям - вірить...
І почути з далини,
Слон мій білий, слон мій сірий,
Що на світі є слони.
Та розрісся бір згустілий,
Не дерева, а роки.
Слон мій сірий, слон мій білий -
Не проб'єшся навпрошки.
Двері навстіж - бо довіра:
Не з замками, а з листком.
Слон мій білий, слон мій сірий,
Світ повіяв давнім сном,
Переклад Анатолія Глущака