Годіва
Джерело: www.ukrlib.com
ГОДІВА
Перекладач: Михайло Орест
На поїзд я чекав у Ковентрі;
З швейцарами і конюхами я
Трьох стрілок рух спостерігав високих,
Стоявши на мосту,- і там же в ритми
Одяг легенду гoроду цього:
Не тільки ми, насіння пізнє Часу,
Нове поріддя, що в кружлянні лету
Минуле гудимо, не тільки ми.
Що кричимо про правду і про кривду,
Народ любили, і з ярма податків,
Яке він ніс, обурювались,- більше
Вона зробила, витерпівши пробу,
Жона, що сотні літ тому жила,
Годіва, графа лютого дружина
I пана в Ковентрі. Коли наклав
Податок він на місто, заридали,
.....