Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 16 вересня 2019 року

Лист незнайомці

Переглядів: 2713
Додано: 02.06.2011 Додав: ІгорКо  текстів: 383
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
Щось сьогодні мене тягне на філозовання,
Не мав зовсім за грозою, нормального спання.

Це з дитиною лежали, разом засинали,
Так гриміло і блищало, мало не вмирали.

Моя жіночка кохана, сьогодні хворіє,
То такі хвороби є, від страху німіє.

Так і йде життя поволі, кочу, наче камінь,
Я помолюсь нині щиро, нехай буде Амінь.

Не завжди я є веселий, не завжди стрибучий,
Та характер незламанний, сильніший за кручі.

Але б'є мене у боки, б'є і не жаліє,
Ось пишу я Вам листа, а серденько мліє.

Наче мама я у доні, про все розпитаю,
І про хлопця, що прибився, усе знати маю.

Я сьогодні одягав, своє \"немовлятко\",
Вже в два метри підросло, таке ось \"курчатко\".

Ще у тої, що тихо кохаю, хлопець — нікудишній,
Тільки сексу йому треба, інше то є — лишнє.

Як же вам дівчата милі, путя освітити,
Як забрати ті страждання, рани залічити.

Яко маю трохи глузду, ночого не вдію,
Я завжди був щирочесний, інакше не вмію.

А коли вже покохаю, буду як водиця,
Мені мало зовсім треба, до руки тулиться.

Але де ті, теплії руки, хтось їх замагає,
Гострі ножі пхає в груди, душу розтинає.

То вже я сказав про себе, як весело нині,
Певне й вам, не все є з медом, не все у перині.

Ви, дівчино, кажіть, пишіть все душею,
Лише так я зрозумію, і станеш моєю.

Та не в тому розумінні, що трохи гріховне,
А у тому, почуттями, по вінця наповне.

Щиро Ваш.

Щось не видно ваших римів, ні чого не видне,
Певне буде як у старця, тихе й таке — дивно-бідне.

Але, що мені із того, я маю турботи,
Раз із дому, два додому, завше є роботи.

Не напишете ви певне, мені того листа,
Не покропите надії, немов то намисто.

Не блищаться їм в темниці, неначе на сонці,
Не даруйте мні радость, у вашій сторонці.

Кожен йтиме через терні, має свого хреста,
І хіба, чи є хто в силі, помогти донести.

Із колоди тягнем карту, помилки не буде,
Нині дзвунка, завтра хреста, тебе не забуде.

Як із козирем залишиться, у прикупі взяти,
Доля твоя то - не карти, її не програти.

У щирій безнадії…


Ігор Стожар

 
Наші Друзі: Новини Львова