Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 14 грудня 2019 року
Тексти > Жанри > Оповідання

З оповідань старого рибалки

Переглядів: 4249
Додано: 09.06.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
З ОПОВІДАНЬ СТАРОГО РИБАЛКИ

— Паскудна, брат, скверна, я тобі скажу, історія. Сам побачиш…— Дідусь запалив стару щербату дідівську люльку, подививсь вицвілими очима кудись поверх моєї голови, плюнув на руки і взявся за весла: — Нум…

Мій обов’язок стернувати. Виїхали з куширів на чистий брідок. Ззаду лишилась черідка тичок та сизий гнучкий оситняг, та ще — крилата розбіжна смуга упирається двома кінцями в стіни осоки.

Дивлюсь на кострубату бороду, на волохаті брови, на сірий лоб, вкритий борознами, і думаю, власне, не думаю, а хочу розгадати,— що він, цей останній із могікан, з тої решти покоління, яке завтра мусить вимерти,— що він думає. Дідусь міцно затягнувсь і, не виймаючи люльки, випустив дим у ніс.

— Такі-то, сину, люде… Семен гарний був .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова