Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 20 вересня 2019 року
Тексти > Жанри > Роман

Сад Гетсиманський :

Частина 3

Переглядів: 50532
Додано: 22.02.2003
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 2

Хвилі Ворскли, і місячне сяйво, і журні акорди Бетховена, й млосний морок
липневої ночі над містом його дитинства, і сірі коні в яблуках, і мерехтливі
очі, повні великих сліз раним-рано в дворі райвідділу, — все це пливло разом з
вогненними колами, мішаючись в сліпучий, гарячковий хаос, а над усім — соната
Бетховена... Мрійна й розгойдана, як глибока журба. І чийсь понурий і терпкий
голос:
«Це Катерина!» — Такий понурий і терпкий голос, як прокурор.
Цебто — зрадила його Катерина. Але не було певності в тому голосі, лише був
пекучий біль, сліпий біль. Зацьковане серце, здезорієнтоване геть остаточно, не
йняло віри, а свідомість переконувала, що це, мабуть-таки, Катерина. Так
виходить з натяків слідчого, а особливо з єхидних реп .....
 

Відгуки 2

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
  • 0 0
    Твір чудовий, навіть як на сучасного читача. Усе дуже правдоподібно і примушує співпереживати.
  • 0 0
    Всім раджу до прочитання.
Наші Друзі: Новини Львова