Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 20 жовтня 2019 року
Тексти > Тематики > Художня  ::  Тексти > Жанри > Поезія

Тринадцяте листопада 1920 р.

Переглядів: 1953
Додано: 09.03.2013 Додав: greta  текстів: 95
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 3
 

Відгуки 3

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
  • 0 0
    Степ підвівся і втілився в древній хаос,
    І посунув на нас в гостроверхих татарських шапках, –
    Ось все ближче, все ближче – вже вершники в балці – ось! –
    Вже летять перетяти нам шлях.

    …Дону синього не пощастило зачерпти.
    Руська земле! За шолом’янем єси.
    І на захід, на захід ридають вагони з хаосу і смерти,
    З апокаліпси піль Твоїх, з пекла Твоєї краси.

    *намет – хода коня галопом
    ** р. Збруч
    ***фистула - канал, що сполучає глибоку виразку в тканинах з поверхнею шкіри
  • 0 0
    За околицю вийдеш, і видко: бронпотяг
    Біля Підволочиська димом дмуха.
    Набуха, вибуха, і простору протяг
    Лиш далеку луну доносить до вуха.

    Клекотить ще, але – догорає, тліє,
    Фістулою*** – останній акорд скорострілу…
    Щось тяжке і одвічне на обрії мріє,
    Розпростовує чорні крила.

    Виростає нестримно, біжить, як калюжа.
    Що ж воно? Чи скажених отар череда?
    Чи повітря морове? Ні – нищить, брудить і спаплюжує
    Землю мою чергова орда.

  • 0 0
    13 ЛИСТОПАДА 1920 Р.

    Степ тремтів від залізного зойку війни,
    Степ стогнав – гомін лунко котився гонами, –
    Воскресали так страшно пророчі сни,
    І на захід ридали вагони.

    Чорний полк – наметом* – в останній наступ.
    Скавучать навпростець останні набої,
    А десь вже глухо стукає заступ,
    Десь за межами бою.

    Вітер поривом – шмат кулеметної стрічки
    Чи луну запорізької «Слави»,
    Й знову – плюскіт глухий історичної річки**,
    День щемить – морозно-білявий.

Наші Друзі: Новини Львова