Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 19 червня 2018 року
Тексти > Жанри > Поезія  ::  Тексти > Тематики > Художня

ЧЕБРЕЦЬ

Переглядів: 270
Додано: 02 березня Додав: greta  текстів: 95
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 3
 

Відгуки 3

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
  • 0 0
    На жаль, останнім часом не виходить у мене поставити на Укрцентрі новий твір. Отримую з сайту повідомлення - яке неможливо прочитати і зрозуміти, а на сайті з`являється лише назва вірша. Тому вимушена розмістити його у Відгуках.
    Це вірш - про пам`ять, яка то вивіркою перебігає доріжку, то ящіркою перешмигає в кущі, а то звичайною чорною мухою залітає в кімнату; коли все-все тут, в еміграції, нагадує любе і дороге дитинство на Україні, де розкрилося поетове серце і розквітла в ньому любов.
  • 0 0
    І, поки варили чумацький куліш
    І співали, як верби шумлять в кінці греблі,
    Внизу зітхала глибока Синюха,
    Коливаючи лоном своїм
    Небо, повне сузірь,
    І поснулі човни.

    І розкривались серця, і навіть папороть розквітала
    І той квіт
    Був – любов.

    ... Ні, не можу заснути:
    На столику диха
    – чебрець.

    Hanter, 20.УІІІ.1959
  • 0 0
    ЧЕБРЕЦЬ

    Вивіркою перебіжиш доріжку,
    Ящіркою – перешмигнеш в кущі,
    А я все збіраю чебрець.

    Джмелем – заплутаєшся у колись непокірній чуприні,
    Осою сядеш – на руку.
    А рука не чує, бо в ній
    – чебрець!

    Вчора ж,
    Якось заздалегідь,
    Влетіла в кімнату
    – звичайною чорною мухою –
    І всю ніч перешкоджала заснути.
    А на столику дихав чебрець...
    …І виворóжував – з пітьми літ –
    Дідизну, степ, Синюху.

    Пригадував: є там скеля,
    що звалась колись "Макітра".
    На ній молодим сміхом
    дзвеніли гучні вечори
Наші Друзі: Новини Львова