Тексти
>
Тематики
>
Громадянська
::
Тексти
>
Жанри
>
Поезія
ВОЛИНСЬКЕ
Сканував: greta
Джерело: Поезії в одному томі, Нью-Йорк, 1954
ВОЛИНСЬКЕ
О. Стефанóвичеві
Минулої війни окопи
Не проорать, не заорать.
Земля, мов історичний попіл:
Кохав ратáй, палила рать.
І вічно спрагнена, несита
Багряних рос, багряних злив,
Вирощує лиш тоще жито
На сірій площі бідних нив.
Ще крок – і від межі Полісся
Вже не скоцюрбрена сосна,
А шум волинського узлісся,
Широкий лан, лунка весна.
І вже Колодяжне, Любитів
(Які наймення і згадкú!),
Де дні, як чаші недопиті,
.....