Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 25 жовтня 2020 року
Тексти > Тематики > Громадянська  ::  Тексти > Жанри > Поезія

ВОЛИНСЬКЕ

Переглядів: 1677
Додано: 23.01.2017 Додав: greta  текстів: 95
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Сканував: greta Джерело: Поезії в одному томі, Нью-Йорк, 1954
<
1
>
ВОЛИНСЬКЕ
О. Стефанóвичеві

Минулої війни окопи
Не проорать, не заорать.
Земля, мов історичний попіл:
Кохав ратáй, палила рать.

І вічно спрагнена, несита
Багряних рос, багряних злив,
Вирощує лиш тоще жито
На сірій площі бідних нив.

Ще крок – і від межі Полісся
Вже не скоцюрбрена сосна,
А шум волинського узлісся,
Широкий лан, лунка весна.

І вже Колодяжне, Любитів
(Які наймення і згадкú!),
Де дні, як чаші недопиті,
А ночі – чорні і палкі.

Тут Леся віддихала трудно,
Ходив Франко – оттут, оттут!
Де сон і глуша непробудна,
І в них загрузлий доброб'ут.

...Та ось від Крем'янця, від Дубна
Зростає незвичайний гук:
То – Карашевич гласом трубним,
То голосом землі – Самчук.

Аж пуща зашумить волинська,
Й на оксамит та златоглав
В сап'янцях легких Лятуринська
Виходить годувати пав.

Ворожить про весну колишню,
Любов вціловуе в слова
І випускає сокіл-пісню
З гаптованого рукава. 12. ХІІ 1941.

О. Стефанóвич – Олекса Коронатович Стефанович (1899–1970) – український поет, літературний критик. Родом з с. Милятина на Волині; з 1922 на еміграції в Празі, де відвідував Карлів університет, від 1944 жив у Німеччині, від 1949 – у США.

Карашевич – Іван (Ян) Токарже́вський-Караше́вич (1885–1954) – український політичний і дипломатичний діяч, історик-геральдист. Міністер закордонних справ уряду УНР в екзилі (в м. Тарнові, Польща). Князь. Почесний лицар Мальтійського Ордену.

Оксана Лятури́нська (1902-1970) – українська малярка, скульптор і письменник, народилася на Волині, біля Вишневця. Належала до Празької школи української поезії.

 
Наші Друзі: Новини Львова