Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 20 жовтня 2019 року
Тексти > Жанри > Поезія  ::  Тексти > Тематики > Художня

ГОЛОСИ

Переглядів: 852
Додано: 03.01.2017 Додав: greta  текстів: 95
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 2
 

Відгуки 2

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
  • 0 0

    І прояснює недовідоме,
    Й вирисовує обрис лиця.
    І вже руку підводить. І запалими палить
    очима.
    І вже виразно видно: вогник життя
    не потух.
    Скалічено й зганьблено тіло твоє,
    Батьківщино,
    Та майбутніми бурями дихає Дух. 1963

    Вірш присвячено молодим поетам, яких не задушив режим. Їхні голоси долинали через залізну завісу у вільний світ. Серед них найбільш ціновув Маланюк Л.Костенко:"ось народилася поетеса потужної інтелектуальної сили, громадянської позиції, митець національного сумління і бунту".
  • 0 0
    Євген МАЛАНЮК
    Через гори і доли, понáд океани,
    Крізь пущі і джунглі – пливуть день і ніч
    голоси.
    То не пісня, не поклик, не клекіт. Той зойк
    незбаданний –
    Як останнє зітхання з останніх сил.
    Не впіймати мелодії, сенсу не відгадати
    Тих приглушених прóстором, далечинами
    тятих слів.
    Відчуваєш одне лиш: крізь роки, події
    і дати
    Хтось болючо-близький, – хтось, хто мусів
    загинути, – ось зацілів!
    Він ворушиться й навіть пручається –
    у останній судомі,
    Коли вже, мов цементом, заціпило певність
    кінця.
Наші Друзі: Новини Львова