Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 21 серпня 2019 року
Тексти > Жанри > Байка

Вовк і огонь

Переглядів: 7117
Додано: 01.09.2013 Додав: ЛЕВ  текстів: 1281
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
У лісі хтось розклав Огонь.
Було то восени вже пізно;
Великий холод був, вітри шуміли грізно,
І била ожеледь, і сніг ішов, либонь;
Так, мабуть, чоловік біля багаття грівся,
Та ідучи й покинув так його.
Аж ось, не знаю я того,
Як сірий Вовк тут опинився.

Обмерз, забовтався, мабуть, три дні не їв,
Дрижить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче;
Звірюка до Огню підскочив,
Підскочив, озирнувсь, мов тороплений сів
(Бо зроду вперше він огонь узрів),
Сидить і сам собі радіє,
Що смух ' його Огонь, мов літом сонце, гріє,
І став він обтавать, аж пара з шерсті йде.
Із льоду бурульки, що, знай, кругом бряжчали,
Уже зовсім пообпадали.
Він до Огню то рило підведе,
То лапу коло жару сушить,
.....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова