Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 21 серпня 2019 року
Тексти > Жанри > Байка

Зозуля та снігир

Переглядів: 3787
Додано: 01.09.2013 Додав: ЛЕВ  текстів: 1281
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
На лубі сидячи, Зозуля куковала:
«Що за годи тепер, зовсім не можна жить!
Од коли, як тепло вже стало,
А гусені нема, черви зовсім так мало.
Пришилось із голоду хоч у кулак трубить».
«Нащо вам так квилить, мій боже милий?
Снігир Зозулю перебив,—
Коли б я мав ваш стан і сили,
Оцю я погань би не їв,
Щоб сей да той мене, коли б я не доскочив

Собі щодня шматок м'ясця.
От кобець — менший вас, а їсти як захоче:
Летить — і душить горобця.
Зате він з голоду ніколи не нудився».
«Дурний! дурний! а в школі вчився! —
Зозуля Сніги ру в одвіт,—
За місто горобця я з'їм жуків десяток
Да гусені, черви десятків три в наддаток
І все-таки наїмсь; зате спитай ввесь сзіт.
Яка Зозуленька? Всі скажу .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова